Чернігівський колегіум на Валу був першим навчальним закладом, заснованим на території тогочасної Лівобережної України. Дослідники припускають, що його первинні споруди були закладені ще наприкінці ХVI століття, а сформувався він до початку ХVIІІ століття.
Чернігівський колегіум на Валу був першим навчальним закладом, заснованим на території тогочасної Лівобережної України. Дослідники припускають, що його первинні споруди були закладені ще наприкінці ХVI століття, а сформувався він до початку ХVIІІ століття.
Пише Челайн
«Наш колегіум був заснований на території колишнього Дитинця. В давнину це була князівська частина, тут мешкали найбільш заможні та впливові люди: князі, бояри. І як припускають дослідники, тут, цілком імовірно, могло розташовуватися язичницьке капище, від якого лишився язичницький бог, ідол, знайдений нібито в 1700 році. І з цього ідола за сприяння гетьмана Богдана Хмельницького були зроблені царські ворота, що є однією з окрас нашого Борисоглібського собору»,- Сергій Сергєєв, науковий співробітник національного заповідника «Чернігів стародавній».
А ще раніше будівля колегіуму могла виконувати не лише навчальну, але й оборонну функцію — і це помітно вже за її конструкцією.
«Колегіум розташовувався на території тодішньої фортеці, тому, можливо, його будували з певною оборонною метою, зокрема подекуди стіни завтовшки до трьох із половиною метрів»,- Сергій Сергєєв, науковий співробітник національного заповідника «Чернігів стародавній».
Окрема загадка колегіуму — внутрішні ходи завширшки майже метр. Їх призначення достеменно невідоме і досі породжує цікавість серед дослідників.
«Із якою метою їх будували, чи дійсно вони могли допомагати оборонцям, чи, можливо, вони покращували переміщення студентів, вчителів. І, крім того, припускаємо, що вони могли використовуватися також для стеження за студентами та підслуховування»,- Сергій Сергєєв, науковий співробітник національного заповідника «Чернігів стародавній».
Навчальні класи та гуртожиток колегіуму були дерев’яними, тому вони не збереглися до наших днів.
«На першому поверсі тут розташовувалося господарче приміщення, також була бібліотека доволі велика – більше як шість тисяч видань. А також там були кабінети ректора та вчителів. На другому поверсі облаштували трапезну»,- Сергій Сергєєв, науковий співробітник національного заповідника «Чернігів стародавній».
У ХІХ столітті цю будівлю використовували як сховище казначейства та казенної палати.
«Оскільки Чернігів був центром однієї з найбільших губерній на той час, то щомісяця тут збирали з усіх повітів приблизно 400 тисяч карбованців сріблом. І відповідно, підвали, а вони в нас доволі великі, майже шість метрів завглибшки, теж могли використовувати як казначейство»,- Сергій Сергєєв, науковий співробітник національного заповідника «Чернігів стародавній».