Зазвичай зовсім поруч зі старими церквами в сільській місцевості є могили. І традиційно неподалік розташовується цвинтар, де ховають спочилих жителів населеного пункту. Між тим, не кожному випадає честь бути похованим поруч із храмом або навіть у самому храмі.
Зазвичай зовсім поруч зі старими церквами в сільській місцевості є могили. І традиційно неподалік розташовується цвинтар, де ховають спочилих жителів населеного пункту. Між тим, не кожному випадає честь бути похованим поруч із храмом або навіть у самому храмі.
Пише Челайн
Зрозуміло, що кращі місця для поховань відводилися не для звичайних селян, а для більш видатних людей. До прикладу, в дохристиянські часи еліту ховали в курганах; пізніше, після хрещення Русі, їх ховали біля церков або будували склепи (усипальниці) для знатних родин.
Отець Тимон, настоятель Свято-Георгіївської церкви в Седневі, підтверджив, що могили зовсім близько із храмом справді є.
«І зараз теж таке практикують, де дозволяє закон. Зазвичай так ховали священиків, меценатів, знатних людей, які допомагали храму, будували його.
Причому поховання здійснювали не тільки біля храмів, ховали і в самому храмі, було й таке», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» отець Тимон.
Такі поховання були ознакою особливої значущості померлої людини, демонстрували шану та повагу до неї.
«На цвинтар ми ходимо рідко, іноді раз на рік. А в храмі щонеділі відбувається служба, приходять люди. Тож провідують люди могили тих, хто, до прикладу, віддав своє життя служінню церкві», – пояснив духівник.
Читати ще: Зруйноване війною щастя: як ніжинка Вікторія Дворська переживає біль втрати