10 Березня 2016
3914
«Синок, допоможи підняти сумку на міст», – мляво говорить бабуся перехожому. Сама ж старенька повільно, важко долаючи сходинку за сходинкою, підіймається на міст через залізничні колії станції "Ніжин".
«Синок, допоможи підняти сумку на міст», – мляво говорить бабуся перехожому. Сама ж старенька повільно, важко долаючи сходинку за сходинкою, підіймається на міст через залізничні колії станції "Ніжин".
«Синок, допоможи підняти сумку на міст», – мляво говорить бабуся перехожому. Сама ж старенька повільно, важко долаючи сходинку за сходинкою, підіймається на міст через залізничні колії станції "Ніжин". Піднімаючись вище й вище, старенька все гірше починає бачити сходи, адже освітлення мосту, м'яко кажучи, не дуже.
Спостерігаючи за пасажирами, я розумію, що велика частина бабусь і дідусів важко піднімаються щотижня, а хто і щоденно на міст, який неосвітлений і також фактично становить загрозу для пасажирів.
«Міліція, швидше, підійдіть до кінця київської платформи, там людина непритомна. Здається, побита, я вже швидку викликала», – говорить по мобільному чергова по станції, працівникам ГУНП, які мають патрулювати вокзал. І працівники міліції йдуть в пітьму, адже освітлення фактично відсутнє.
До 2013 року, поки не запровадили швидкий поїзд Київ-Москва, люди могли переходити колії наземним переходом. Зараз же – щотижня невідомі ріжуть сітку, яка перегороджує перехід, працівники станції мусять латати,а люди, долаючи сходи та ризикуючи свої здоров'ям, – підніматись на міст.
Вихід з ситуації складається з двох пунктів:
- приведення до норм освітлення залізничного вокзалу та моста через залізничні колії;
- відкриття наземного переходу під час відсутності поїздів, котрі не зупиняються на станції Ніжин задля зручності пасажирів/пенсіонерів та закриття його в інший час.
Олександр Рудоманов
Олександр Рудоманов