Освіта – ключ до майбутнього, але чи достатньо уваги від держави? Ми запитали ніжинців, як вони ставляться до інвестицій у навчання. Чи достатньо держава вкладає в систему освіти?
Освіта – ключ до майбутнього, але чи достатньо уваги від держави? Ми запитали ніжинців, як вони ставляться до інвестицій у навчання.
Чи достатньо держава вкладає в систему освіти?
– Ні.
(Аби переглянути відео - догортайтє до кінця новини)
– Я вважаю, що на даному етапі, можливо, і так, тому що розпочалося дистанційне навчання, і, в принципі, відразу перейшли – школи якось адаптувалися, не тільки школи, але й університети. То думаю, що на даному етапі вони роблять все, аби поліпшити знання наших студентів і учнів.
– Я вважаю, так, зараз освіта йде вгору.
– Не вистачає коштів, наприклад, на якісь звичайні речі. Я, наприклад, навчаюся в коледжі культури і мистецтв, та, наприклад, немає мольбертів, які для художників потрібні, немає якихось звичайних речей – олівців, пензлів.
– Звісно, потребує.
– Якомога більше.
– Я думаю, що розвиток завжди потрібен у будь-якій сфері.
– Звісно, потребує, тому що в школах, ну, ремонти, наприклад, їх не вистачає, і є заклади з поганими укриттями. Як мої в музичній школі ходять – там то світла немає, і укриття дуже страшне, тобто займатися там неможливо. Тобто, так, звичайно.
А як думаєте, які напрямки потрібно розвивати?
– Підвищити зарплату вчителям. Ну, напрямки, я думаю, етику можна ввести як предмет. Ну і знизити навантаження, тому що зараз війна і дуже велике навантаження, під час війни особливо.
– Я думаю, що їм знадобляться в майбутньому, тобто це точно вже не менеджери, бухгалтери.
– Обізнаність у сфері, не знаю, першої медичної допомоги, тому що в наш час, в принципі, іде повномасштабна війна, і це такі базові знання, які повинен знати кожен, тобто хоча б що зробити в перші хвилини.
– Я думаю, інклюзивну освіту треба розвивати, тому що це новий напрямок, ми з ним не знайомі, він йде в правильному русі – в Європу.
– Кожна людина розвивається у різних напрямках, і потрібно розвивати кожен напрямок. Якщо дитина хоче навчатися, наприклад, на історичному напрямі, то вона йде більше в історичний напрям, якщо математичний – то більш математичний.
– В першу чергу – на відновлення чи створення нормального укриття, щоб у цьому укритті діти могли не просто перебувати, а й навчатися. Ну і потім базу комп’ютерну, всіляку іншу технічну, поліпшити.
– Я згодна, і, плюс до того, нам потрібно ще розвивати фізико-математичну галузь – це обов’язково, тому що дуже багато обладнання потрібно, щоб фізика, хімія та ж сама була.
– Іншу сторону дітей треба розвивати – готувати їх до дорослого життя. Для мене це… в наші часи не було цього всього, і я думаю, що дітям було дуже складно.
А яких змін взагалі потребує система освіти?
– Взагалі? Навіть не знаю.
– Можливо, більше навантаження, більше коштів нашим освітянам, щоб заробітна плата виросла, ось щоб спонукала розвиватися наших вчителів.
– Багато ми робимо: щось усно, щось письмово, але саме практики нам мало дають.
– Треба робити більше цих опитувань у людей, бо і у дітей, так як діти зараз багато чого знають і багато чого хочуть, а багато хто не знає, тому потрібно розвиватися взагалі всім.
– Діти у нас інші, вчителі пристосовуються, і освіта має теж змінюватися.
– Має змінюватися все. Час вимагає цього, вимагає змін від нас, від дітей і, само собою, від керівництва.
А як ви думаєте, чи потрібно змінювати систему освіти?
– Наскільки я знаю, по думці освітян, вони вважають, що систему освіти створюють ті люди, які не пройшли шлях знизу доверху і не мають уявлення, що відбувається на місцях. Я думаю, що там повинні більш компетентні люди працювати.
– Ну так, є багато таких завдань, планів, які не дуже цікаві дітям або, можливо, важкі їм.
Думки ніжинців різняться: одні вважають, що держава поступово адаптується до викликів, інші наголошують на браку фінансування та практичних ресурсів. Водночас усі сходяться в одному – освіта потребує розвитку, змін і більшої уваги до реальних потреб учнів, вчителів та умов навчання, особливо в умовах війни.