Костянтин Самбурський, уродженець села Безуглівка на Ніжинщині, був краєзнавцем, музейником, фольклористом і псаломщиком. Його життя поєднало церковну службу, педагогічну роботу та багаторічне збирання старожитностей Чернігівщини, розповідає Чернігівщина туристична.
Костянтин Самбурський, уродженець села Безуглівка на Ніжинщині, був краєзнавцем, музейником, фольклористом і псаломщиком. Його життя поєднало церковну службу, педагогічну роботу та багаторічне збирання старожитностей Чернігівщини, розповідає Чернігівщина туристична.
За освітою Самбурський викладав у церковно-приходській школі села Гужівка. Водночас він активно займався краєзнавчими дослідженнями, брав участь в археологічних експедиціях і з’їздах наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, входив до Чернігівської губернської вченої архівної комісії та був директором Чернігівського єпархіального давньосховища.
У Гужівці від церкви він отримав хату, куди звозив знахідки з різних куточків регіону. Саме там на початку ХХ століття Самбурський відкрив музей у сільській хаті. У його колекції були тисячі експонатів: від знахідок доби палеоліту до живопису XVIII-XIX століть.
Краєзнавець зібрав велику нумізматичну колекцію, предмети народного одягу та побуту, зброю різних часів. Серед унікальних експонатів були рукописна «Енеїда» Котляревського та «Кобзар» Шевченка 1902 року видання.
Протягом майже 30 років Костянтин Самбурський записав близько 700 пісень, щедрівок і прислів’їв під час експедицій Ічнянщиною. Також він дослідив історію Преображенської церкви в Гужівці, описав походження прізвищ мешканців села та постійно поповнював свою музейну колекцію.
До Жовтневого перевороту 1917 року про Самбурського та його сільський музей знали далеко за межами Чернігівщини. До нього приїздили науковці, студенти й музейники.
Подальша доля дослідника була складною: у радянські часи його називали «носієм старої буржуазної ідеології».
Фото: Чернігівський обласний історичний музей ім. B. B. Тарновського ("хатній"- музей, відомий як Музей у селі)
Як повідомляв MYNIZHYN, ім’я Пилипа Морачевського сьогодні відоме передусім історикам та мовознавцям. Водночас саме він став автором першого перекладу українською мовою книг Нового Завіту та Псалтиря — праць, які й нині фахівці називають одними з найкращих зразків біблійного перекладу.