У Бакаївці геологи знайшли аномалію. Вона вказує на газ і нафту

 

— Це працювали геофізики,— говорить радник директора з геологічих питань державного підприємства «Чернігівнафтогазгеологія», у минулому головний геолог цього підприємства 50-річний Геннадій Гінда. — Вони першими роблять комплекс геофізичних досліджень, паспорт. Передають виробничим підприємствам.

 

— Зараз на видобутку газу зайняті і державні, і приватні структури, — пояснює головний геолог державного підприємства «Чернігівнафтогазгеологія» 25-річний Василь Качур. — Ті, у кого є спеціальні дозволи на користування надрами. Можуть бути спільні підприємства.

 

 

— Нафта і газ залягають у південних районах Чернігівщини, в основному у Варвинському, Прилуцькому. Вони входять у прибортову частину Дніпровсько-Донецької западини.

 

— На Чернігівщині було відсотків 30 нафти і газу порівняно з усією

Україною, — додає Геннадій Гінда. — Це старі родовища. 95-98 відсотків з них уже видобуто. Нових родовищ нема.

 

 

Може, на нове родовище показує аномалія у Бакаївці? Нафта, газ — цим нас не здивуєш. Торфом теж. Горить у спеку та смердить, димом накриває. Чи нема на Чернігівщині хоча б бурштину? Щоб долучитися до бурштинового фронту. Жарт.

 

— Прояви бурштину були у Папірнянських кар’єрах скляних пісків, там, де тепер Голубі озера (біля сіл Грибова Рудня, Олешня Ріпкинського району), — говорить Геннадій Гінда. — Пісок добували для виробництва скла і кришталю. Відправляли на Київ, на Чехію гнали вагони. У піску були вкраплення бурштину. Таке дрібненьке щось.

 

— Теоретично може бути бурштин, — вважає Василь Качур. — На якій глибині — питання. Волинь, Рівненщина, Житомирщина — там він відразу.  На глибині від метра до десяти. Його беруть з поверхні. Вимивають помпами.

 

 

— Нема навіть передумов. Золото залягає разом з мідними проявами. В Україні міді нема. Були прояви на Закарпатті, Мужіївське родовище. Добували до 40 кілограмів на рік. Це дуже мало для промислового видобутку.

 

 

(Алмази, на відміну від діамантів, це неогранений кристал. Родовище алмазів геологи шукали біля Гомеля, повідомляє сайт «Сильные новости». Перевіряли три магнітні аномалії, сподіваючись на їх перспективність. Пошук алмазів включений у державну програму Білорусі до 2020 року).

 

— Родовища алмазів прив’язані до кімберлітових трубок. Це геологічні структури вертикальної циліндричної форми. Трубки є в Україні, але без алмазів (існує точка зору, що на Вінниччині кімберлітові трубки з алмазами. — Авт.).

 

 

(Сланцевий газ — різновид природного газу. Добувається із сланців, порід, які пройшли ряд перетворень.

 

Улітку 2014 року Петро Голуб, гендиректор полтавського «Укрнау-кагеоцентру», говорив, що сланцевий газ на Чернігівщині, у Варвинському та Прилуцькому районах, є («Компании «Шелл» и «Шеврон» о нас знают. Но бурить скважину для добычи сланцевого газа пока не едут», Ольга Макуха, газета «Весть» №22 (594) от 29 мая 2014года). Залягає на глибині 3-4 кілометрів. На відміну від Юзівського ресурсу, це Донбас та Харківська область, де сланцевий газ на глибині 2-3 кілометри. Саме Юзівку та Олеську нафтогазову площу на заході України вивчали іноземні газові компанії «Шелл» і «Шеврон», планували розпочати видобуток. Нашим регіоном вони теж цікавилися).

 

— А ви хотіли, аби на Чернігівщині усе було, — сміється Василь Качур. — На Чернігівщині унікальне родовище бішофіту. Цей мінерал є лише у кількох місцях планети. Застосовується для лікування суглобів, у промисловості.

 

— У нас колосальний пласт бішофіту, — додає Геннадій Степанович. — Пам’ятаю, на Ічнянському заводі продтоварів намагалися налагодити його виробництво, не вийшло (в аптеках рідкий бішофіт, переважно, полтавського розфасування. — Авт.). Ми його вимивали для потреб буріння. Бішофіт додається у буровий розчин, щоб не осипалися стінки свердловини. Піднімали керн (зразок породи із свердловини), бішофіт був твердий, як камінь. Через 15 хвилин перетворювався на рідину.

 

Крім бішофіту Чернігівщина має унікальні запаси фосфоритоносних пісків, — продовжує Геннадій Гінда. — Вони у Новгород-Сіверському районі. Фосфорити використовують у сільському господарстві як добриво. Ще до Другої світової війни у нас була пара шахт з видобутку фосфоритоносних пісків. Якщо на Кольському півострові у Росії апатити (мінерали з групи фосфатів) добували відкрито, бо там вони суцільними колоніями, то у нас поклади на глибині 60-80 метрів. Це велика глибина, ніхто не хоче займатися.

 

Днями «Укргазвидобування» отримало 9 нових спецдозволів на розвідку запасів газу. Таку інформацію Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман 20 серпня виклав на своїй сторінці у мережі «Фейсбук». Для багатьох громадян це повідомлення пройшло непоміченим, зауважує Прем’єр-міністр. Але воно насправді заслуговує уваги. Тому що це саме ті дозволи, які дають змогу врешті-решт наростити власний видобуток газу. І це рівно у 9 (!) разів більше таких дозволів, ніж за період... з 2007 по 2013 роки. За цей рік — уже 14 проти одного за 7 років, коли прем’єрами були Янукович, Тимошенко і Азаров.

 

«Геологи кажуть вам, що десь отут під землею, на глибині декількох кілометрів, вірогідно, є газ.

 

Ви буритесь до цього газу на глибину приблизно як відстань від площі Перемоги до Шулявки у Києві. Свердловина може виявитися продуктивною, а може, ні, тоді все треба починати спочатку. Якщо оцінки були правильними, ви облаштовуєте свердловину і починаєте видобувати газ».

 

Навіть щоб підтримувати обсяг видобутку на стабільному рівні, необхідні нові свердловини. Шукати і розвідувати на нових місцях можна лише за умови спецдозволів від держави.

 

На початку 2000-х ПАТ «Укргазвидобування» отримувало багато спецдозволів, багато бурило. З 2007 по 2014 роки — лише один дозвіл. За цей час російський газ для України подорожчав учетверо. Українські уряди штучно тримали ціни на газ для населення заниженими, заганяючи Україну в яму. Навіть уклали харківські угоди з окупантом, випрошуючи знижку.

 

Україна відмовилася від тарифної ширми, тому «Укргазвидобування» нарощує обсяги робіт. Мета — не залежати від газового імпорту взагалі.

 

 

 

— Крім нафти і газу на півдні області, у Ріпкинському районі багато скляного піску, будівельної крейди, тугоплавкої глини, керамзитової сировини, — розповідає Діна Ашихміна, начальник Головного управління статистики у Чернігівській області.

 

— Майже по всьому регіону є цегельно-черепична сировина. У Менському районі є мінеральні води.

 

 

— Як тільки у нашій області хтось щось корисного, дорогого знайде — кінець спокійному життю. Відразу на поля або, ще гірше, на людські городи, пасовища заїде важка техніка. Перериють усе.