Тетяна Винник: «Українська книга – теж зброя у цій війні»

Наступного четверга, 22 вересня, у Чернігові та 23-го вересня в Ніжині залунають «LYTAVRY» - міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі


Наступного четверга, 22 вересня, у Чернігові та 23-го вересня в Ніжині залунають «LYTAVRY» - міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Це новий фестиваль України. Про нього вже немало знають в Україні й за межами держави.

Ініціатором фесту виступила громадська організація з Ніжина "Центр новітніх ініціатив та комунікації", керівником якої є член НСПУ, редактор дитячого журналу "Крилаті" Тетяна Винник, інтерв’ю з якою пропонується вашій увазі.
 
- Ти народила цю ідею вже досить давно. Прийшов час її реалізації. Проте, один у полі не воїн. Хоч цей боєць уміє й знає багато чого. І основна маса роботи лягає на нього. Таню, розкажи, хто в твоїй команді працює задля здійснення мрії всіх письменників Чернігівщини, починаючи, напевно що, з класика української літератури Михайла Михайловича Коцюбинського?
 
- Дякую за бійця (сміється). Цей фестиваль благословив ще мій покійний чоловік Леонід Талалай шість років тому, коли я поділилися з ним своєю ідеєю. З часом я зрозуміла, що маю її реалізувати, бо мені завжди було образливо, що на Чернігівщині не було подібного міжнародного фестивалю.
 
В організаційній роботі, роботі з людьми, основна риса – це готовність іти на компроміси, дипломатично вирішувати всі непорозуміння і проблеми, інакше – справи не зробити. Я бунтар за своєю натурою, але після тридцяти років зрозуміла, що сила не у поведінці, котра зносить все на твоєму шляху, а в тому, аби цивілізовано і з найменшими втратами робити справу – в першу чергу не втрачати людей, а потім вже – коштів, ідей, інших засобів. Зі мною є люди, з якими я багато пройшла, члени нашої організації, мої друзі, а також є нові люди, які зараз активно допомагають, і є зовсім юні волонтери, які вчаться з Чернігова та Ніжина. Я не тиран і не люблю насилля у будь-якому прояві, але люблю організованість. Також не терплю неповаги до часу інших людей, і мені не подобається, коли не цінують мій час. Життя ж не гумове (сміється).
 
 
- У рамках фестивалю видаватиметься двомовний альманах українською та англійською мовами. Хто потрапив на його сторінки? Це перше питання. Друге: будь-яке видання творів досить важка праця. А як ще переклад… Твори треба було ще перекласти. І не просто перекласти - художньо "переспівати" їх англійською мовою. З ким, з нових майстрів перекладу, зможуть познайомитися англомовні читачі?
 
 
- Видання альманаху за такий короткий термін зробити важко, проте всі старалися. Довелося найняти трьох перекладачів. Деякі автори наймали самі перекладачів, допомагали волонтери, я підключила викладачів Київського національного університету імені Т. Шевченка, які знають мови і вміють перекладати. Вони допомагали і з гостями почесними, зокрема, з письменниками з В’єтнаму, Сирії, Японії, Туреччини, Китаю. Планували 20 країн світу, але кілька людей уже повернули квитки з особистих життєвих обставин. Усі ми люди, і письменникам теж людське не чуже.
 
- Нещодавно з'явилася твоя дитяча книга. І як на мене, це досить значна подія в твоїй творчості. Та й до появи у світ книги, дитяча тема не залишала, напевно що, ніколи. Брала активну участь під час проведення "Гоголівки". А ще в 2013 році разом з Людмилою Коваленко зорганізувала дитячий фестиваль "Теплі долоні". Тому запитання маю таке: чи буде місце дитячим посмішкам  на "Литаврах"?
 
- Ми будемо робити заходи у школах, бо серед наших гостей є автори, які пишуть і для дітей. Але дитячий простір – особливий, це окремий фестиваль має бути. Такий як «Теплі долоні» та ще є ідеї, які сподіваюся реалізувати. Є програмка фестивалю і всі бажаючі зможуть обрати собі вже ті проекти, на які б хотіли прийти.
 
- Хто вже із зіркових гостей приїде до Ніжина та Чернігова?
 
- Не люблю слова «зірковий», бо всі наші гості – талановиті і поважні, незалежно від статевих чи вікових особливостей. Це гості з Македонії, Білорусі, Грузії, Туреччини, Хорватії, Литви, Польщі, Німеччини, Сербії, Вірменії, Кореї, В’єтнаму, Японії, Сирії та Китаю. А також відомі українські письменники -  Віктор Неборак, Олександр Ірванець, Олег Короташ, Борис Гуменюк, Дмитро Лазуткін, Віктор Мельник, Сергій Пантюк, Олена Степаненко, Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич, Кіяновська Маріанна та інші. Очікується музичий гурт «The Doox» (етно-рок, фолк, електро, інді), «АртиХатта», «Запорозькі тулумбаси», Христина Халімонова та «Ахіллес і Черепаха».
 
- Будь-який культурно-мистецький захід має наповнюватися не тільки літературою, творчістю письменників, а й доброчинністю. Та й зараз неможливо стояти осторонь від проблем. Це і війна, яка й донині триває. І допомога хворим та нужденним, переселенцям. На кого буде спрямована допомога, зібрана під час та по завершенню фестивалю?
 
- Звісно, ми будемо збирати кошти для благодійності. У нас іде війна, а також живуть люди і вчаться діти. Ми будемо купувати комплекти книжок сучасних авторів для шкіл та бібліотек Чернігова і Ніжина. Якщо вдасться назбирати більше – частину коштів віддамо хворим дітям, але зараз не будемо ділити шкіру невбитого ведмедя. Головне розуміти, що ми відроджуємо автентичне, залучаємо молодь до роботи над собою, спонукаємо брати до рук українську книжку, адже українська книга – це теж зброя у цій війні. 

Віктор Татарин