Микола Ступак їздив на Чемпіонат Європи з петанку

"Ноги разом" або, точніше, "ноги на якорі". Таке значення в провансальському діалекті окситанської мови має петанк


"Ноги разом" або, точніше, "ноги на якорі". Таке значення в провансальському діалекті окситанської мови має петанк - новий для України, але вже давно добре знаний за кордоном вид спорту. Гра в своїй сучасній формі виникла ще в 1907 році в Ла-Сьйоті, у Провансі, на півдні Франції, і має на сьогодні величезну кількість прихильників. 

Правила гри прості: стоячи всередині кола (обома ногами торкаючись землі), ти маєш кинути порожнисті металеві кулі якомога ближче до маленької дерев'яної кулі. 
 
Про петанк запитуємо в ніжинського підприємця Миколи Ступака, який 10 жовтня прилетів до рідного міста із Чемпіонату Європи, із Данії



“Змагання проходили 3 дні. На Чемпіонаті Європи серед ветеранів збірна України посіла 10 місце. Було представлено 25 країн. Серед українців був я, двоє киян та один ужгородець. 

Маємо досить непогані результати. Жодна команда в Україні до сьогоднішнього дня так про себе ще не заявляла. Серед європейців раніше були і 20-ими, і 19-ими. Усі знали, що українець - досить молодий та недосвідчений ще гравець, тому намагалися допомогти хто чим може, спілкувалися. Грав я в петанк і в Словаччині, і в Латвії, і в Монако та в Франції. 
 
Якщо в нас цей вид спорту існує практично 7-9 років, то на своїй Батьківщині, у Франції, він культивується з дитинства. За кордоном у кожному населеному пункті є по декілька спеціально пристосованих для цього майданчиків. 
 
Це дуже простий вид спорту: взяв кулю в руки та вже граєш. Чоловік ти чи жінка, хлопчик чи дівчинка - немає різниці. У петанк може грати практично будь-хто: і 11-літні, і 90-літні. Бери тільки і грай. Усі в однакових умовах. 



Можна грати як на землі, так і на піску, в лісі, на пляжі. Необов'язкові якісь сталеві м'язи чи надприродна сила. Потрібно тренуватись - тоді й буде результат. Перемагає той, хто швидше пристосується до майданчика та покаже найкращі результати.

Люблю футбол та більярд. Тому петанк для мене одразу став рідним (адже в них є багато що спільного). В Інтернеті знайшов, де можна купити кулі. Дізнався, що в Ужгороді кожного року проходять два масштабні міжнародні турніри. Захотів - поїхав, пограв, запалився. 
 
Маю свій критий майданчик, де вправляюсь у петанк із друзями. Граємо в нього також і в парку Шевченка (практично кожного дня, ввечері). Долучитись до гри запрошуємо всіх бажаючих!”




































Юлія Солдатенко