Нещодавно професор кафедри географії Ніжинського університету Валентина Смаль повернулась із закордонного відрядження
Нещодавно професор кафедри географії Ніжинського університету Валентина Смаль повернулась із закордонного відрядження
Нещодавно професор кафедри географії Ніжинського університету Валентина Смаль повернулась із закордонного відрядження, в якому перебувала на запрошення кафедри географії та Центру пострадянських досліджень Університету Маямі (м. Оксфорд, штат Огайо США).
Американські студенти не заморочуюються з одягом
Незвичним було все: гори навколо, висота над рівнем моря більша ніж висота Говерли, міський ландшафт, наче створений для зйомок чергового вестерну, ранчо та ковбої не на картинці, а в реальному житті, велика університетська територія, добре оснащені навчальні корпуси. Це була чудова нагода вивчити досвід роботи американського університету впродовж навчального року. Учасники програми обміну мали можливість відвідувати заняття, брати участь у роботі семінарів та конференцій для викладачів, наукових зібраннях у інших містах.
А чим відрізняються американські студенти від українських?
До речі, розвитку писемних умінь та навичок студентів приділяється велика увага в американських університетах. І це дуже правильно, я вважаю. Це вміння, яке необхідне на будь-якій роботі, посаді, а також і в повсякденному житті. У американських університетах дуже суворі правила щодо плагіату в усіх його проявах – від банального списування до «запозичення» чужих праць без посилання на авторів.
У Ларамі – суворі зими, але нерідко серед зими можна побачити студента у в’єтнамках і шортах. Але якщо ти бачиш на території американського кампусу (студентського містечка) студентку на високих підборах і в короткій спідничці, можеш бути впевнений – вона з котроїсь із країн, що утворились на теренах колишнього союзу.
В абсолютному виразі – це близько 800 осіб. Як правило, це діти заможних батьків. Навчання в США обходиться для них в кілька десятків тисяч доларів в рік. Американські колеги не можуть надивуватись автомобілям, на яких «вишивають» по Оксфорду китайські студенти. Їх вартість часто перевищує 200 тисяч доларів. Для задоволення потреб студентів з Китаю у місті сформувалась ціла система закладів: китайські ресторани, звісно, що із китайськими кухарями та офіціантами, магазин, що приймає замовлення на доставку товарів з батьківщини, фірми, що вирішують питання житла тощо.
Інший напрямок залучення абітурієнтів – створення привабливого і комфортного середовища для навчання та відпочинку студентів. З часу мого перебування в Оксофрді в 2009 році багато змінилось: збудовано низку нових корпусів, перебудовано і відремонтовано інші. Зокрема, збудовано прекрасну нову сучасну будівлю школи бізнесу, студентського центру. До невпізнаваності змінився географічний корпус, у якому я провела цілий навчальний рік, але зараз не змогла, навіть, знайти свій колишній офіс.
Американцям сподобались наші екскурсії
Ви два роки поспіль організовували перебування американських студентів в Україні. Це були екскурсійні поїздки?
Оскільки зав’язались професійні контакти, професор кафедри географії Університету Маямі Ліза Скрижевська запропонувала адміністрації включити до можливих маршрутів і Україну. До війни ми встигли організувати дві поїздки. Студенти окрім Києва, Одеси, Львова приїздили також до Ніжина.
Студенти приїжджали до Ніжина на один день. У першу чергу ми побували в університеті, відвідали університетські музеї, картинну галерею агробіостанцію. До речі, екскурсію в музеях проводили студенти факультету іноземних мов і робили це дуже майстерно. А екскурсію містом проводила студентка-географ Оля Крапив’янська.
Пам’ятаю, Оля сказала: «Я проведу вам екскурсію найкращим містом на Землі». Ще ми заходили до Всіхсвятської церкви. Нас зустрів отець Сергій і привітно запросив до Храму сказавши: «Не має значення якого ви віросповідання – всі ми діти Божі».
Що сподобалось студентам із США в Ніжині, можливо здивувало?
Україна – полігон, на якому Росія відпрацьовує технології гібридної війни: традиційні військові засоби, використання приватних військових компаній, економічна війна аж до відвертої крадіжки обладнання з більш як 20 українських заводів, організація сепаратистських рухів, кібератаки, інформаційна війна тощо.
Російська гібридна війна вже давно вийшла за межі України і небезпеки її поширення по світу не можна недооцінювати.
Про що запитували Вас студенти і викладачі після лекцій?
У більшості своїй питання були прості, але водночас і складні: «А чи зараз війна продовжується?», «Як складаються стосунки між росіянами й українцями, які живуть в Україні?», «Чому ми впевнені, що воюють росіяни, якщо на них нема розпізнавальних знаків?» «Як доля внутрішньо переміщених осіб?». Хороше питання, на яке складно було відповісти, поставила студентка, сказавши «Ви ж самі вибрали Януковича в президенти. А як ви могли вибрати такого президента?».
Запитували чи нинішній президент кращий від попереднього. Колега-географ спитав які уроки і досвід України, здобуті у війні з Росією можуть бути корисні для США.
Як сприймався такий непростий матеріал американською аудиторією?
Зацікавлено й з розумінням. Після лекцій і студенти, й викладачі підходили і дякували. Говорили, що дуже важливо дізнатись про те, що відбувається в Україні від українського лектора. Зізнавались, що, насправді, вони знають про це дуже мало. Я отримала кілька листів із подякою і висловленим наміром поширити здобуту інформацію серед друзів і колег. Це саме та мета, яку я переслідувала: донести правдиву інформацію про події в Україні до якомога більшої кількості людей.
mynizhyn.com