Майже рік тому розпочалось розмалювання стін Ніжинської дитячої поліклініки ініційоване головою фракції партії «Об’єднання «Самопоміч» в Ніжинській міській раді Костянтином Смалієм
Майже рік тому розпочалось розмалювання стін Ніжинської дитячої поліклініки ініційоване головою фракції партії «Об’єднання «Самопоміч» в Ніжинській міській раді Костянтином Смалієм
Майже рік тому розпочалось розмалювання стін Ніжинської дитячої поліклініки ініційоване головою фракції партії «Об’єднання «Самопоміч» в Ніжинській міській раді Костянтином Смалієм.
Як зазначає сам ініціатор проекту Костянтин Смалій «Ідея виникла з особистого життя. Я зі своїм малим об'їздив багато кращих клінік по Україні. Бачив на деяких чудові малюнки та захотів, аби й в Ніжині було щось подібне. Переговорив із ніжинськими майстринями у нас виникла ідея зробити це набагато красивіше й масштабніше, поєднавши розписи різних стилів.
Були моменти, коли як в мене так і в художниць пропадала наснага проводити роботу далі. Одразу з'ясувалося, що не вистачає коштів на закупівлю фарби. Але я вдячний людям та організаціям, які почали долучатись та підтримувати проект. Особливу подяку слід виразити депутату Київської міської ради Олександру Харченку, Ніжинському міському голові депутатам Ніжинської міської та Чернігівської обласних рад, лабораторії «Сінево» та директору КП «Служба єдиного замовника» Миколі Борисенку, які на протязі року надавали допомогу на закупівлю інструментів та фарб за проведення підготовчих робіт» - говорить Костянтин Смалій.
Серед людей, які допомагали проекту є ті вклад яких став дійсно безцінним. Це 10 ніжинських майстринь серед яких члени Національної спілки художників України – Юлія Петренко та Євгенія Липовецька; викладач школи мистецтв Ямчинська Наталія, народні майстри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва – Кущенко Ніна, Старостенко Світлана, Олена Пятачук, Олена Пасечніченко; студентка Київського інституту дизайну і декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука Анастасія Щукина; студенти КВНЗ"Ніжинського коледжу культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької - Алтухова Ірина, Кожухар Катерина, які зголосились безкоштовно розмалювати поліклініку.
Така кількість майстринь надала проекту оригінальність, оскільки кожен малюнок виконаний в своєму особливому стилі та з використанням різних технік розпису. За рік роботи коридори поліклініки для художників та декораторів стали майданчиком для відображення справжнього дитячого світу.
«Всі діти люблять малювати. Для них малюнок – це спосіб виразити свої відчуття від оточуючого світу. Це справжня творчість, яка наповнена емоціями. Але кожна дитина робить це по-своєму, вибираючи свої краски, об’єкти для малювання і спосіб малювання. Так само і ми вирішили розмалювати стіни кожний по-своєму….створити цілу галерею для діток , які приходять в поліклініку. Ідея написання моєї картини на стіні – це різнокольоровий дитячий світ, кольоровий і загадковий. Яскраві фарби відносять нас в світ дитинства, туди де царює невимушеність, посмішки і легкість, різнокольорове щастя, а головне щирість! Книги на картині – це віконечко, через яке можна пізнати світ та самого себе. Було приємно, коли підходили батьки з бажанням купити фарби, а діти не хотіли іти додому» - розповідає про свій малюнок Ніна Кущенко.
Протягом року до ніжинських майстринь долучались та допомагали в розписі студенти коледжу та школи мистецтв, до роботи також долучались члени сімей ніжинських майстринь. Так найбільшу картину на першому поверсі виконувало ціле сімейство Старостенків. «Моя родина займається декоративним петриківським розписом і поспілкувавшись з колегами-художниками ми вирішили розписати перший поверх в декоративному петриківському стилі, беручи за основу українські народні казки.
Так на початку червня першою з моїх колег, яка почала розпис стала майстер декоративно-прикладного мистецтва м. Ніжина П’ятачук Олена Сергіівна. Продовжуючи тему казки в декоративному розписі, моя родина почала роботу над виконанням ілюстрації за відомою українською казкою "Пан Коцький". Під час виконання цього малюнку наша родина працювала в повному складі – мати Світлана, батько Микола та наша донька. Микола Старостенко - художник міста, майстер декоративно-прикладного мистецтва, додав до декоративного розпису елементи живопису, завдяки яким загальний вид ілюстрації тільки збагатився.
Маючи творчих батьків-художників, відвідуючи заняття гуртів, керівником яких я є, донька з раннього дитинства закохалась в декоративний розпис і з радістю допомагала батькам у цьому проекті. Кожен був зайнятий певною частиною роботи, щоб в цілому вийшла загальна картина - ілюстрація до народної казки. Так перший поверх, з нашої легкої руки забуяв барвами декоративного петриківського розпису, радуючи око як малечі, яка з захопленням оглядає героїв улюблених казок так і персоналу поліклініки» - згадує про сімейний розпис першого поверху Світлана Старостенко.
Деякі розписи становлять одну історію, об’єднуючи різні малюнки в єдину композицію. Таку цілісність демонструють розписи Юлії Петренко : «Мій малюнок - це продовження історії, яку я намалювала в палаті дитячого відділення. Історія про дівчинку, яка любить мріяти і товаришує з різними казковими персонажами. Мрії і фантазії об’єднують абсолютно усіх дітей. Хотіла, щоб малюнки не тільки прикрашали, але й були корисними. Тому дивлячись на розпис дітлахи можуть вигадувати власні історії, крім того, на картині зображені літери і цифри, які діти можуть вивчати чекаючи свою чергу. І ще хотіла, щоб картини викликали теплі відчуття, як у дітей, так і у дорослих, тому поміж іграшок з якими бавиться дівчинка, можна зустріти іграшки з нашого дитинства».
Завдяки праці художниць, декораторів та небайдужого ставлення містян коридори дитячої лікарні більше не наганяють жах на дітей, а навпаки викликають в них позитивні враження - це головне досягнення, оскільки всі роботи проводилися саме для дітей.
Хотілося б щоб цю ініціативу підтримали в інших містах, щоб в наших дітей було більше посмішок і менше страху.