Микола Просужий об’їхав півсвіту і зник в Аргентині

Микола Просужий під час однієї з подорожей

Рік тому наш земляк з Мени востаннє подав сигнал супутникового зв'язку під час сходження на вулкан Ольмедо в аргентинських Андах. Пошукова бригада здійснила чотири експедиції з розшуку, але безрезультатно. Рідні та друзі Миколи Просужого, котрі й нині живуть у Мені, ще плекають надію на те, що чоловік живий і колись таки повернеться додому. 

 

 

– Хоч Микола й поїхав з Мени після закінчення школи, тут його завжди чекали з радістю, – розповідає сестра Ганна Григор'єва. – Ним не можна не захоплюватися. Брат – дуже обдарована людина, кожен, хто з ним знайомився, відразу попадав під його чари. Мандрівник, поліглот, викладач іноземних мов і чудовий перекладач, він заряджав своєю одержимістю усіх, хто з ним спілкувався, кому він розповідав про свої подорожі та пригоди.

 

Микола Просужий закінчив факультет романо-германської філології Одеського державного університету. Свого часу працював консультантом торгового представництва Посольства Чилі, перекладачем Консульства Республіки Куба в Києві, викладачем іспанської мови Київського університету ім. Тараса Шевченка, перекладачем на Кубі...

 

До виходу на пенсію Микола Олексійович працював заступником комерційного директора АТ «Українські гелікоптери», що має статус офіційного перевіз­ника ООН. Тож перебував у численних багатомісячних відрядженнях разом з екіпажами гелікоптерів на території Мадагаскару, Мозамбіку, Замбії, Кенії, Анголи, Танзанії. У Португалії та Туреччині їхня команда гасила лісові пожежі, на Гаїті українські гелікоптери надавали послуги миротворцям ООН.

 

Дружина Миколи Просужого, Віра Григорівна, розповідає:

 

– Із 12 років чоловік захоплювався туризмом та спортивним орієнтуванням на місцевості. Велику роль у цьому відіграла участь у туристичних походах по Чернігівщині, організованих менським краєзнавцем Володимиром Покотилом. Коля любив незвичайні подорожі. У 1977 році проїхав велосипедом за маршрутом Київ – Ленінград – Таллінн – Рига – Вільнюс – Київ майже тисячу кілометрів. Через рік після виходу на пенсію випадково проходив повз вітрину магазину спорттоварів, де на сонці виблискували новенькі моторолери «Пежо». Пригадав свою заповітну мрію підліткового віку про подорожі на мопеді і вирішив, що ніколи не пізно мрію здійснити.

 

Півроку мандрівник розроб­ляв маршрут: намітив проїхати строго по периметру Чорного моря. Встиг самостійно вивчити турецьку мову. У березні – травні 2011 року проект було здійснено: Микола Просужий проїхав 5916 км територією шести країн. Казав, що заїжджав у такі глухі турецькі села, де дітлахи бігли за ним, бо вперше бачили іноземця. А коли зупинявся на автозаправках і просив турецькою налити п'ять літрів найдешевшого бензину, заправники дивувалися екстравагантному сивоголовому діду-українцю.

 

 

У 2012 році Микола Олексійович здійснив двомісячну індивідуальну подорож на авто усіма країнами колишньої Югославії, відвідав Косово та Албанію, піднімався на найвищі вершини Балканських країн.

 

– Із 1978 року чоловік практикував гірський туризм, – розповідає Віра Григорівна. – Майже щорічно підіймався на вершини Кавказу, Алтаю, Паміру, Альп. У березні 2012 року відкрив для себе Тибет та Гімалаї. Почав вивчати мову хінді. У березні 2013-го у 63 роки на території Непалу піднявся на один із перевалів Гімалайських гір поблизу найвищої вершини світу Еверест, у серпні 2013 року піднімався на вершини Швейцарських Альп.

 

Усі свої подорожі мандрівник здійснював самостійно, не звертаючись до туристичних фірм чи посередників. Страждав на вроджену гіпертонію та стенокардію, знав, що ніколи не зможе пройти медичну комісію, а тому й уникав організованих подорожей, не був членом Спілки альпіністів. Фізичне навантаження допомагало йому понизити артеріальний тиск, після подорожей завжди почувався краще.

 

 

Подорож до Латинської Америки Микола Просужий планував майже півроку. Ретельно вивчив та розробив маршрут, який пролягав через три країни: Аргентину, Болівію, Уругвай.

 

Саме Аргентина, де мандрівник уже бував у відрядженні, привернула його найбільшу увагу, бо на території цієї країни знаходиться велика кількість вершин, що перевищують шість тисяч метрів.

 

– Протягом подорожі Миколи я отримала від нього декілька листів на електронну пошту, – каже Віра Просужа. – Останній лист надійшов 17 лютого, був відправлений з Ф'амбали. У ньому йшлося, зокрема, про те, що чоловік познайомився зі службовцем страхової агенції паном Рейнозо, який надав йому на час підйому на вулкан спеціальний прилад для відслідковування місцезнаходження туриста (через супутниковий зв'язок). Микола щодня надсилав сигнал, останнім було повідомлення 24 лютого. А з 25 лютого повідомлення більше не надходили, сам прилад не функціонував.

 

Аргентинські альпіністи з 6 до 19 березня шукали Миколу Просужого у районі вулкану Ольмеда. Їм вдалося знайти зламану палатку, газовий обі­грівач, їжу та особисті речі українського альпініста. Секретар посольства України в Аргентині вислала дружині Миколи Просужого фото знахідок, Віра Григорівна підтвердила, що то дійсно речі її чоловіка...

nslovo.com