Надувна відповідальність

Якось у середній школі на уроці математики я, певною мірою, став посміховиськом. Хоча, ймовірно, зі сторони це виглядало жартом з мого боку, а не «ляп штанами об дорогу».

В умові задачі була фраза про те, що «отвєтствєнний квартіросйомщік» мав заборгованість з квартплати за місяць – 10 рублів (це був початок 90-х і ще старі підручники). Треба було щось там порахувати за рік. Здається, ми вже починали вивчати відсотки. Власне, проблема не в самих цифрах і рішенні, а в моїй реакції на словосполучення в лапках

Який же він «отвєтствєнний», коли має заборгованість,
– щиро здивувася я (це був початок 90-х і про невиплат зарплат по року-півтора ще ніхто не знав). Клас пореготав, вчителька посміхнулася, а я лише пізніше дізнався, що у слова «відповідальний» є ще одне значення. І воно не лише про дорослу у вчинках людину, яка бере на себе відповідальність, а і про формальне, бюрократичне. Для галочки у документах.

То був початок 90-х, але за наступні 30 років у суспільстві не сталося якихось глобальних зсувів у цьому напрямку. І нині оте «для галочки» фактично підмінило собою обидва значення.

У дворі кілька років тому «серцезворушливі» і «відповідальні» мешканці збудували собачу будку. У парі десятків метрів від дитячого майданчика. А перед тим – кілька років підгодовували безпритульних собак. Залишки борщу у напівіржавих мисках та величезні кістки біля гірки та гойдалок стали звичною справою.

На пропозицію забрати псів додому, якщо вже так переймаються їхніми долями, – словесна агресія, яка нічим не поступалася гавкоту тих самих собак. Мовляв, ми про тварин піклуємося, «а ти тут шо?».

Собак у буді вже немає (але вона досі стоїть) натомість у локальних зоозахисників і зоозахисниць з’явився новий фетиш – вішати на усіх котів вузькі смужки-нашийники. Це, вочевидь, також «захист» і «відповідальність». Добро наполовину без особливих зусиль: не вигулювати тварину кілька разів на день, а винести їй недоїдені макарони; не вилікувати і прихистити, а повісити стрічку. Економний спосіб заспокоїти власне сумління.

У вівторок Верховна Рада звільнила з посади міністра охорони здоров’я. За два дні до того, коли вже активно ходили чутки про це, він заявив: «Я не писав заяв на звільнення, тому що несу відповідальність перед людьми». Правда, не уточнив як саме ця відповідальність проявляється. Слово стало розмінною популістською монетою – для галочки.

А якщо зазирнути глибше – до справжнього значення слова, то знайдемо там математичні відповіді: більше ніж 48 тисяч померлих (17-те місце у світі) від коронавірусу і менше ніж 1 мільйона вакцинованих від COVID українців. Це приблизно 2,2 % – нижче Нікарагуа, Косово, Руанди, Есватіні, в 2 рази менше Молдови, в 5 разів гірше Мексики, в 7 разів гірше Албанії і в 10 разів – Хорватії чи Словаччини, в 13 разів – Польщі. Але «лікар Смерть» – це все ще Уляна Супрун. Принаймні в головах тих, хто два роки тому знову згадав про власну надувну, а не справжню відповідальність. І поставив галочку для галочки.