Як обирати партнерів?

Більшість людей шукають ідеального партнера. Вони малюють образ, який потім намагаються втілити в життя. Але... Ідеальних людей не існує. На пошуки свого "ідеала" можна витратити найдорожче - час.

Гарний для всіх чи поганий, та тільки мій

Найбільше шкодять неупередженому погляду вигадані критерії, що їм нібито мусить відповідати майбутній обранець.

Запитайте будь-яку дівчину чи жінку, і вона скаже, що хоче бачити поруч чесного, доброго, надійного чоловіка. Такого, щоб розумів її. Коли ж знаходить такого, виявляється, що жити з ним неможливо.

Оскільки чоловік є чесним, він розповідає, які в нього на роботі гарні дівчата, з ким із них ходив на каву. Будучи порядним, кожні вихідні проводить із дітьми, а значить і колишньою дружиною.

Доброта так само вилазить боком, бо він постійно поспішає на допомогу комусь із друзів, не може відмовити. Ще й гроші позичає.

Та й з розумінням якось дивно виходить. Так вже розуміє найменший порух душі, що від нього неможливо нічого приховати. Геть не залишилося оcобистого простору! От вже правду кажуть - недоліки є продовженням чеснот.

То що ж - треба було бажати собі егоїстичного, байдужого, хитрого? Можливо ці риси певною мірою властиві вам самим, оскільки вас дратує широта душі і кришталева чесність коханого.

З ідеалом жити нелегко, тож навіщо його собі намріювати? А потім "тестувати" нових знайомих за заздалегідь заготовленими мірками. На щастя, досконалих майже не буває. Тож чи не краще сприймати і любити людину такою, як вона є, з усіма її негативними рисами?

Романтичне кохання у коротких штанях

Наступний камінь спотикання - романтичне кохання. Найчастіше саме невідповідність реальних стосунків дитячо-підлітковому уявленню про те, як має виглядати "справжнє" кохання примушує людей їх розривати.

Чомусь вважається, якщо люди під час прогулянки не тримаються за руки, не цілуються весь час, не телефонують одне одному двадцять разів на день, любов закінчилася.

Заражені вірусом романтичного кохання по-дитячому зациклені на зовнішності й одязі. Вони "не помічають" цілком симпатичних кандидатів на руку і серце, якщо в них є зайва вага. Чи ніс або очі не такі, як у популярних акторів.

"Як я можу з ним кудись піти, коли він носить закороткі штани?" - говорить доросла жінка. "Вона дуже мила, от тільки вдягається несучасно, не користується макіяжем, що скажуть друзі?" - мовби відповідає їй закомплексований молодик. "Де ж знайти свою половинку?" - благально запитує цілий хор їм подібних.

До речі, це ще одна поширена помилка. Половинка, один на все життя або остання в житті - такі штампи насправді шкодять гармонійним відносинам. Прискіпливий підхід до вибору партнера - без права на помилку - нагадує прогулянку мінним полем, позбавляє стосунки безпосередності, радості пізнавання.

Коли запитую, чи багато подружніх пар, які б жили душа в душу п'ятдесят років, вам відомі, майже всі вагаються з відповіддю. Тож не варто, зустрівши когось, одразу уявляти себе з ним через багато років в оточенні дітей і онуків. Сприймайте нові стосунки як захопливу подорож. Це дозволить почуватися більш розкуто й природно.

Вмів кохати, та не квапився витрачати

Гроші - не головне, був би хорошою людиною. Гарний хлопець, але не може забезпечити родину. Обидва ці підходи є хибними.

Вважається, ніби розмови про матеріальне вбивають кохання. Насправді ж здебільшого жінка просто боїться здатися жадібною і приземленими запитаннями налякати коханого.

І дарма, бо життя удвох передбачає спільний бюджет. І зовсім не зайвим є дізнатися не лише про те, які в партнера статки, а й як і на що він збирається їх витрачати.

Надавати надмірне значення фінансовій спроможності або здатності обранця заробляти гроші - так само недалекоглядно.

Якщо у вас це виходить краще, не треба зважати на думку тітоньок-сусідок чи подруг.

Можливо, ваш майбутній чоловік має справжній талант до виховання дітей. І поки ви робите кар'єру, забезпечить надійний тил. А може, він закінчує освіту, і скоро знайде грошовиту роботу.

До речі, про суспільну думку. Нерідко, обираючи партнера, ми дивимося на ситуацію очима мами, сестри, колег по роботі. Особливо, коли вони вже замучили запитаннями, чи не пора вам заміж. Отже, ще й досі багато хто одружується навмання, щоб від нього нарешті відчепилися.

Заміж - сходити чи вискочити?

Так само хапаються за першого ліпшого й ті, хто вкотре "обпікся", і тепер бояться залишитися самотніми. Тим більше, що їм навіюють, нібито вони "лузери", бо не спромоглися "навіть" одружитися. А вік вже, мовляв, тисне. Хоча насправді тисне не вік, а суспільні очікування. І треба твердо знати хоча б, чого ти точно не хочеш, щоб їм опиратися.

Як не дивно, такі спонтанні союзи нерідко виявляються міцними і тривалими. Бо на очах не було полуди романтичного кохання, супутник обирався без довгих розмірковувань, інтуїтивно. А відчуття у таких справах важать не менше, ніж упереджена логіка.

На жаль, казок без щасливого кінця у скороспечених шлюбах все ж більше. Тож раджу позустрічатися принаймні протягом року. Це мінімальний час для того, аби побачити партнера без спеціальної маски супермена або хорошої дівчинки. І вирішити, чи буде вам добре разом.