Після зустрічі української та американської делегацій в Саудівській Аравії, своє слово по пропозиціях, зокрема щодо припинення вогню, мала сказати Росія. Спочатку у четвер, 13 березня, помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що РФ не хоче укладання тимчасового перемир'я в Україні, адже Москва "зацікавлена в довгостроковому врегулюванні". Пізніше своє слово сказав і сам російський диктатор, зазначивши, що Росія згодна з пропозиціями припинити бойові дії, "але виходимо з того, що це припинення має призвести до довгострокового миру та усунення першопричини кризи".
Важливо розуміти, що усе це – лише входження в переговорний процес. Росіяни так само, як і американці, використовують підвищення планки очікувань, аби вибити максимальну кількість поступок.
В останніх заявах нічого дивного немає. Зараз, на вході, ми бачимо те, що Росія повторює не вперше (адже раніше теж постійно про це говорила). Мова про те, що РФ не зацікавлена в перемир’ї, адже воліє отримати все й відразу – капітуляцію і території України аж по Київ. Тому усі ці заяви потрібно розглядати в контексті продовження торгу. І не забуваймо: для Путіна навіть поступки у вигляді перемир’я прив’язані до великого переговорного кейсу.
Тобто, нічого не розглядається по окремих поінтах. Однозначно РФ та США буде обговорювати питання, пов’язані з гарантіями для Росії та спільними проєктами.
Також будуть обговорюватись питання зняття санкцій, Близького Сходу, Китаю, військової присутності Сполучених Штатів у Східній Європі (виведення американських військ зі Східної Європи, закриття румунських баз – це опція, яку президент США Дональд Трамп може продати Путіну), питання майбутнього Північноатлантичного Альянсу (НАТО втрачає для Трампа додану вартість) тощо. І, повторюсь, всі вони йтимуть у комплексі, в пакеті, щоб Путін міг отримати якусь ясність позицій.
Що робити в такій ситуації? Я б почекав на завершення цього етапу переговорів. Коли відбудеться зустріч американських переговірників з Путіним, буде офіційне комюніке, буде озвучена офіційна позиція американців… Це може розтягнутися в часі, буде розбите на кілька етапів: одні переговори, потім інші переговори, потім телефонна розмова, або переговори зараз, телефонна розмова Путіна і Трампа, а потім другі переговори - по деталях… Лише після всього цього можна буде робити якісь висновки.
Проте, відстежувати всі ці заяви та аналізувати їх, потрібно. Важливо тримати руку на пульсі, щоб бачити зміну динаміки, зміну фраз і контекстів.
Загалом зараз говорити про якісь таймінги та ймовірності перемир’я – це ворожити на кавовій гущі. Все залежить від багатьох факторів, яких ми навіть не знаємо: починаючи від спроможності росіян, і закінчуючи здатністю американців впливати на європейських партнерів. Однак не варто забувати про нашу власну позицію. І те, що інколи ми можемо зруйнувати гру великих, коли вона йде не в наших інтересах. Все ще можемо це зробити.