Цей текст я почав писати тоді, коли Київ знову обстрілювали ракетами й безпілотниками. Я був тоді в одному з бомбосховищ української столиці. І вже сам цей факт красномовно свідчить про те, який із двох сценаріїв – сценарій Дональда Трампа чи сценарій Володимира Путіна – реалізується в реальності, пише Віталій Портников для Vilni-media.
Згідно з баченням Трампа, спершу має бути безумовне припинення вогню, після чого мають розпочатися переговори про мир. Згідно з баченням Путіна, переговори можуть і повинні відбуватися на тлі активних бойових дій – власне, самі ці бойові дії й мають слугувати тиском на Україну. На жаль, сьогодні перемагає саме путінський сценарій.
Це стало очевидним після нещодавньої телефонної розмови між Трампом і Путіним. За її підсумками Дональд Трамп повідомив Володимиру Зеленському й лідерам Європейського Союзу, що домовився з Путіним про підготовку так званого меморандуму — документа, в якому Москва викладе свої умови щодо можливості припинення вогню на російсько-українському фронті.
Це при тому, що раніше сам Трамп наполягав на безумовному припиненні вогню. Але після розмови з Путіним, здається, втратив будь-який інтерес до власних ініціатив.
Я не маю жодних сумнівів у тому, що Кремль справді готує такий меморандум. В Москві вміють складати документи — особливо ті, що завідомо неприйнятні для партнерів по переговорах. Але для Путіна це й не має жодного значення: йому не потрібно, щоб Україна щось підписувала. Йому потрібно, щоб Україна відмовилась — бо саме це дає можливість зберегти вигляд діалогу перед Трампом і одночасно продовжувати воєнні дії.
Для російського президента не існує жодної справжньої мети припинити вогонь. Його справжня мета — виключити США з конфлікту як сторону, що тисне на Кремль, і перетворити американську участь у посередництві на імітацію. У цьому сенсі Путін грає проти Трампа — і поки що виграє. І лише тому, що Трамп дає йому цю можливість.
Під час візиту до Києва 10 травня європейські лідери узгодили пакет санкцій, які мали набути чинності 12 травня — у разі, якщо Росія не погодиться на припинення вогню. Але Путін підмінив перемир’я пропозицією переговорів у Стамбулі. І саме цю пропозицію Трамп порадив українській делегації прийняти.
Коли перемовини в Стамбулі нічим не завершилися, Трамп заявив, що лише він сам може вирішити долю війни у діалозі з Путіним. І зрештою, не лише не наполягав на перемир’ї, а ще й відмовився від запровадження санкцій, погоджених європейцями. Чому ж Путін не має вигравати, якщо Трамп йому не протистоїть?
Після розмови з Трампом Путін не став прихильником мирних домовленостей — він передбачувано посилив атаки на українські міста. За повідомленнями медіа, Кремль готує новий наступ уже в наступному місяці. Цього разу — на Харківську, Дніпропетровську й Сумську області. Мета — просунутися, закріпитися, потім висунути нові "мирні ініціативи". Це типова тактика салямі: поетапна анексія під виглядом дипломатії. І саме ця тактика Путіна цікавить набагато більше, ніж будь-які перемовини.
Звісно, Путіна можна — якщо не зупинити — то знову ізолювати й посилити санкційний тиск. Але для цього потрібне лише одне: щоб американський президент визнав, що російський президент не прагне миру. І без жорсткого тиску з боку США не зробить жодного кроку в напрямку врегулювання.
Поки що цього визнання немає. Поки що Трамп готовий слухати Путіна й вірити в меморандуми. А українці — чекати цих меморандумів під сиренами, в бомбосховищах, знаючи, що нова "пропозиція" — це не дипломатія, а черговий заклик до капітуляції.