Війна очима дитини... Ці рядки написав 8-річний Єгор, який разом із родиною жив у підвалі, ховаючись від війни. Зараз він із родиною в Запоріжжі.
Війна очима дитини... Ці рядки написав 8-річний Єгор, який разом із родиною жив у підвалі, ховаючись від війни. Зараз він із родиною в Запоріжжі.
На початку травня Євгеній Сосновський оприлюднив фото щоденника 8-річного хлопчика Єгора, який вів записи в підвалі розбомбленого Маріуполя. У словах дитини описаний весь жах війни, яку він бачив на власні очі.
Євгеній Сосновський є двоюрідним дідусем маленького Єгора. Одного дня, вже після початку війни, той опинився на порозі його квартири разом із мамою та 15-річною сестрою. Усі вони були поранені в результаті вибуху. Згодом вони перемістились до сусіднього будинку у підвал. Там Євгеній помітив, що його маленький родич веде щоденник.
Після двох місяців перебування в окупації Євгенію вдалось вирватись з Маріуполя. На початку травня він з дружиною і тещею зміг сісти на евакуаційний автобус, що залишав місто по "гуманітарному коридору". Сосновський зміг вивести цінний вантаж - флеш-картку з близько 400 фотографіями, зробленими в Маріуполі.
Свій щоденник маленький Єгор веде російською мовою з помилками, інколи розповідаючи про буденні події, інколи - про смерті і поранення родичів.
- "ВІЙНА. Я добре поспав, прокинувся, посміхнувся,встав і почитав до 25 сторінок. Ще в мене помер дідусь".
- "У мене рана на спині, зідрана шкіра. В сестри поранення голови. В мами вирване м'ясо на руці і дірка в нозі".
- "Мені 8 років, сестрі - 15, мамі - 38. Ми співаємо. Час робити перев'язку: мама перша, я - другий, третя - сестра. До речі, в мене з'явилась подружка Віка. Вона весела і в неї хороші батьки".
- "Я прокинувся, ну як і вчора, посміхнувся тощо. Бабуля пішла по воду. Повернулась. До речі, скоро в мене день народження".
- "У мене померли дві собаки і бабуся Галя, і улюблене місто Маріуполь за весь цей час, починаючи з 24-го четверга".
Ці рядки, написані дитиною, пронизують до самого серця. Важко навіть уявити, що пережив Єгор, але в його рядках є надія - він зранку посміхався...