Фальсифікат: українці часто купують неякісні продукти

Через неуважність або необізнаність, українці дедалі частіше купують фальсифікати та неякісні продукти. "Щоб не завдати шкоди своємо здоров'ю та близьких – потрібно перевіряти товар візуально та дивитися маркування",- голова правління асоціації "Споживча довіра" Олена Куликова. Вона надала кілька порад. Яких саме? Читайте у матеріалі.

Олена Куликова

– Які продукти найчастіше фальсифікують в Україні та на які потрібно звертати увагу при покупці найбільше?

– Найголовніша рекомендація – купувати продукти у торгових мережах, саме у мережевих магазинах. Тому що часто на ринках зараз відбувається повне неподобство, інакше не скажу. Припустимо, по вершковому маслу, я можу спиратися на ті дослідження, які ми проводили, і скільки не було б рекомендацій як виявити в домашніх умовах чи є в маслі рослинний жир чи ні, це все одно не дає 100% гарантій. Потрібне лише лабораторне дослідження.

Ми перевіряли минулої осені масло, відбирали більше 20-24 позицій, а в результаті з них 40% виявилося фальсифікатом. Тож, на жаль, масло фальсифіковане можна знайти й у торгових мережах. Тобто краще купувати якісь перевірені марки, які у всіх на слуху. Але ті позиції, які купувалися на ринках, вони всі виявилися фальсифікатом. Тобто така ситуація.

У принципі, фальсифікувати можуть все – будь-які перероблені продукти. Тому зараз досить складно. Проте торговельні мережі – хоч якась гарантія. Якщо раптом споживач стикається з тим, що масло неналежної якості, він завжди може пред'явити цю претензію продавцю. Однак, якщо на ринку купуємо продукт – претензію нікому пред'явити не зможемо.

Фальсифіковані та неякісні продукти можуть потрапити, наприклад, у вигляді м'яса, ковбас, м'ясних перероблених продуктів. Знову-таки, коли людина щось купує, вона має дивитися на термін придатності, умови температурного режиму, в яких продаються ці ковбаси. Якщо ми бачимо велику кількість наклеяних стікерів, як один на інший клеять, а таке часто магазини роблять для перепродовження терміну продукту, то рекомендую їх спробувати акуратно відклеїти і подивитися, що написано на першому стікері. Тобто це швидше буде найправильніша інформація.

– Де найнебезпечніше купувати товари? Це, так розумію, ринки і всякі продуктові точки на вулицях?

– Так. На вулиці – взагалі окрема історія. Тобто ми також такі речі не рекомендуємо купувати. Тобто зрозуміло, що ми звикли до купівлі овочів, і це нормально, що людина бачить одразу. А от продукти, які перероблені, їх краще купувати в торгових мережах. Ринок – це проблема.

– Як можна простому споживачеві зрозуміти, що продукт небезпечний і йому його не потрібно брати?

– Візуально, знову ж таки, ми маємо можливість оглянути продукт на вигляд. Щоб він був нормального, типового кольору, щоб не було, наприклад, якщо вакуумне пакування, конденсатів. Якщо конденсат є, це говорить про те, що герметичність упаковки порушена. Цілісність упаковки також перевіряємо, це гарантія якісного продукту. Безперечно, перевіряємо термін придатності та фразу "Вжити до:..". Тобто це найголовніше, на що має звертати увагу споживач.

Також, звичайно, не повинно бути якихось ознак цвілі. Якщо це продукт без упаковки, візуальний огляд теж потрібен. В крайньому випадку можна попросити дати понюхати продукт. Запах свіжого продукту ми можемо визначити.

– Останнім часом став помічати, що в Україну дуже багато з-за кордону завозять небезпечних продуктів. Чи можна сказати, які товари найбільше і звідки саме найчастіше везуть?

– Не можна сказати, звідки їх конкретно везуть. В Європі є така система сповіщення про небезпечні продукти, яка називається RASFF. Держпродспоживслужба з ними контактує, ми маємо доступ до цієї системи у форматі відкритого вікна, але, на жаль, ми не є членами Європейського Союзу. Усі продукти, які потрапляють в Україну, про це інформує Держпродспоживслужба і вона, по ідеї, має вживати заходів щодо вилучення цієї неякісної продукції з ринку України. Це саме за інформацією, яка надходить через систему оповіщення RASFF.

Знов-таки, коли якісь перевищення хімічних речовин знаходять у горіхах, печиві, проста людина не може це визначити на смак, колір, на око. Це все робиться у лабораторії. На жаль чи на щастя, це функція держави – контролювати якість та безпеку продукції, яка потрапляє до нас на ринок.

– Тобто можна сказати, що коли ми вступимо до Євросоюзу, то вся ця ситуація з продуктами та їх якістю буде набагато кращою?

– Хочеться в це вірити, бо в Європейському Союзі чимало механізмів роботи з небезпечною продукцією, система оповіщення також працює і ринок сам себе в цій ситуації вирівнює. Знову ж таки, ми теж завжди закликаємо споживачів, якщо вони зіткнулися з порушеннями, побачили продукцію неналежної якості, інформувати та писати скарги до Держпродспоживслужби. Також можна ділитися такою інформацією в соціальних мережах.

Якщо дійсно бачимо порушення, то не варто проходити повз, бо чим більше ми в цьому плані соціально відповідальні, тим більша ймовірність того, що наш ринок з часом очиститься.

– Зважаючи на нинішні обсяги небезпечної продукції та фальсифікатів, чи можна сказати, що на недостатньому рівні працює наша Держпродспоживслужба? І чи можна якось покращити контроль за якістю?

– На жаль, працює служба не на належному рівні з однієї простої причини: у період війни заборонені планові перевірки наших виробників і це, звичайно, негативно впливає на ринок. Коли уходить контролююча функція, відразу з'являється величезна кількість виробників, які хочуть зменшити витрати на виробництво своєї продукції. Тож починають її фальсифікувати, не дотримуватись рівня необхідних вимог тощо.

– Чи могли б ви дати читачам кілька порад: як і де потрібно брати продукти, не боячись за своє здоров'я? Може якийсь лайфхак чи спосіб.

– Найголовніший лайфхак – торгові мережі, перевірені магазини та марки. Ми знаємо, що у нас є нормальні великі компанії, які виробляють продукцію, вони давно на ринку та на слуху. Такі компанії найрідше пускаються "у всі тяжкі", тому що для них дуже важлива репутація і зіпсувати її можна в одну секунду, а відновлювати доведеться набагато довше.

Також дивитися, де зберігаються продукти. Наприклад, якщо масло зберігається не в морозилці, то вже є питання. По суті, таким чином у цього масла зменшується термін придатності, якщо відкритий холодильник.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що в Україні на різних сегментах ринку кількість фальсифікату масла становить від 20 до 80%. Йдеться не лише про те, яке продають на вагу на ринках, а й навіть про продукцію з полиць супермаркетів та магазинів.