Північну операційну зону не так часто згадують в оперативних зведеннях, як гарячі напрямки на Сході та Півдні України. Однак тут ворог, як і раніше, тримає чисельне угрупування військ, відправляє свої ДРГ на українську територію та може будь-якої миті вдатись до загострення ситуації, щоб відволікти Сили оборони від інших стратегічних напрямків.
Скільки російських окупантів тепер є поблизу кордону на Півночі України, яке нове озброєння з’явилось у наших захисників, як змінилась їхня система підготовки, чи забезпечили вже військових зимовим одягом і засобами обігріву, – про це та інше Укрінформ розпитав у командувача ОСУВ «Північ» генерал-лейтенанта Сергія Наєва.
— Яка ситуація в Північній операційній зоні, чи є зміни в кількісному та якісному складі ворожих сил?
— Сили та засоби угрупувань військ Північної операційної зони продовжують ведення стабілізаційної операції у визначених районах. Обстановка залишається стабільною та контрольованою. Але зберігається загроза застосування противником диверсійно-розвідувальних груп з боку Росії на державному кордоні Чернігівської та Сумської областей.
Водночас ми постійно аналізуємо ситуацію та вживаємо відповідних заходів. Так у взаємодії з Повітряними силами ЗСУ здійснюємо прикриття військ та критичних об’єктів інфраструктури від авіаційних та ракетних ударів противника. Виконуємо переозброєння військ на більш сучасні зразки іноземного виробництва, зокрема це стосується і засобів ППО. В прикордонних районах підготовлені та постійно вдосконалюємо тривалі фортифікаційні споруди. Триває нарощення системи мінно-вибухових та невибухових загороджень і у глибині оборони.
Водночас Росія продовжує відкриту збройну агресію проти України з територій Брянської, Курської та Бєлгородської областей. Підрозділи противника ведуть розвідку, здійснюють обстріли прикордонних районів, застосовують авіацію та БпЛА-камікадзе, завдають ракетних ударів балістичними та крилатими ракетами. Окрім військових об’єктів, Росія намагається знищити енергетичну, транспортну та промислову інфраструктури, завдає цинічних ударів по житлових масивах, медичних та освітніх закладах, торгівельних центрах, складах з гуманітарними вантажами.
Для виконання зазначених завдань Росія розгорнула угруповання військ загальною чисельністю близько 19 тис. осіб. На озброєнні підрозділів перебувають танки, бойові броньовані машини, артилерійські та реактивні системи, засоби ППО та оперативно-тактичні ракетні комплекси.
Наразі ознак формування ударних угруповань військ противника не помічено. Ситуацію постійно моніторимо та відслідковуємо.
— Раніше ви повідомляли, що на державному кордоні України реалізовують усі необхідні заходи для підвищення оборонних спроможностей, щоб завжди бути готовими адекватно діяти у відповідь на ворожі наміри. Які роботи тривають тепер, і чи в повному обсязі допомагає місцева влада для облаштування позицій українських захисників?
— У рамках проведення стабілізаційної операції проведено інженерне обладнання рубежів оборони, яке містить фортифікаційне обладнання та систему інженерних загороджень.
На сьогодні тривають заходи щодо удосконалення фортифікаційного обладнання рубежів оборони, а також обслуговування і нарощення інженерних загороджень.
На основних напрямках імовірного наступу противника з червня 2022 року дотепер встановлено понад 500 тисяч протитанкових мін. Зокрема, протитанкові мінні поля, протитанкові групи мін, комплекти протипіхотних вибухових пристроїв, фугасів, мінованих завалів тощо. Щільність мінно-вибухових загороджень у нашій смузі відповідальності збільшено в 16 разів.
Крім того, встановлені невибухові загородження та об’єкти транспортної інфраструктури. А саме мости, дороги тощо. Також тривають роботи над фортифікаційним обладнанням позицій силами місцевих органів влади.
Ми разом створюємо такі умови, щоб державний кордон України у Північній операційній зоні був повністю непрохідний для ворожих сил.
За тісної взаємодії з головами військових адміністрацій будуємо військові інженерно-технічні i фортифікаційні споруди. Встановлюємо додаткові камери спостереження. Робота в цьому напрямі триває цілодобово.
Організовано постійну взаємодію з військовими адміністраціями стосовно забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури в результаті встановлення додаткового фортифікаційного обладнання, а також збільшення кількості мобільних вогневих груп протиповітряної оборони.
— Наскільки активно триває підготовка до осінньо-зимового періоду, чи всі підрозділи забезпечені одягом, засобами обігріву тощо? Як ви контролюєте, щоб керівники підрозділів вчасно подавали запити щодо своїх потреб?
— У Збройних силах України встановлено щоденне подання звітності до планувальних та забезпечувальних органів про потреби військових підрозділів у всіх матеріальних засобах, що належать до утримання в Збройних силах України, а я раз на тиждень заслуховую відповідних керівників та особисто контролюю стан забезпеченості у підрозділах під час роботи у військах.
Зокрема, забезпечення опалювальними печами в підпорядкованих угрупованнях та військових частинах безпосереднього підпорядкування виконано на 100 відсотків.
Завдяки наявній кількості дров на складах Командування сил логістики Збройних сил України можна забезпечити підрозділи наших угруповань на весь опалювальний період. На сьогодні проводимо заходи щодо забезпечення підпорядкованих військових частин та підрозділів дровами з розрахунку на 30 діб. Проблемних питань немає.
Стосовно забезпечення зимовим речовим майном можу сказати, що всі військовослужбовці вже забезпечені цими предметами. До 30 вересня отримали зимовий одяг з баз забезпечення та до 15 жовтня видали його особовому складові підрозділів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чаус розказав про безпекові заходи на прикордонні Чернігівщини
— Чи можна сказати, що кількість західного озброєння, яке освоїли українські захисники, значно зросла? Які види техніки та озброєння останнім часом надійшли в підрозділи, якщо це не закрита інформація?
— Ми з вами уже інформували громадськість, що напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну від наших західних партнерів як допомога надходили в основному засоби оборонного бою, які насамперед використовували для враження бронетехніки противника.
Ви ж усі пам’ятаєте, як колони ворога «дробила» наша артилерія та уже БпЛА «Байрактар». Після таких точкових ударів окупанти були змушені змінювати маршрути та виходити в визначене місце збору малими групами. А там на них уже чекали наші мобільні вогневі групи на легендарних «бандеромобілях», озброєні протитанковими ракетними комплексами «Javelin», NLAW, які максимально ефективно себе зарекомендували, використовуючи принцип «прицілився – вистрелив – забув». За таким же принципом наші воїни-зенітники за допомогою зенітно-ракетних комплексів «Stinger» «приземлили» не один ворожий вертоліт та літак.
У подальших пакетах військової допомоги, які виділили Україні країни-партнери, в лави ЗСУ поставлено немалу кількість ОВТ, яка допомогла нам змінювати хід бойових дій, демонструючи російським загарбникам, що їхні плани з демілітаризації нашої країни приносять зворотний результат.
Завдяки допомозі країн-партнерів в озброєнні та військовій техніці нам вдається підтримувати та удосконалювати систему протиповітряної оборони для прикриття пунктів управління, районів базування високоточної зброї, вогневих підрозділів артилерії, об’єктів критичної інфраструктури.
Наявні зразки озброєння значно підвищують вогневі, маневрувальні та розвідувальні можливості підрозділів протиповітряної оборони як в денний час, так і в темну пору доби. Це не дає можливості противнику застосовувати весь спектр засобів авіаційного ураження, а терористичні удари з застосуванням ракет та безпілотних ударних апаратів не приносять очікуваних результатів для противника завдяки вмілим діям особового складу Повітряних сил та підрозділів протиповітряної оборони всіх складових частин Сил оборони.
Після того як західні країни-партнери виділили Україні пакети військової допомоги, в лавах ЗСУ з’явилася велика кількість ОВТ, що кардинально на важливих операційних районах почала змінювати хід бойових дій в наш бік, нагадуючи загарбникам з Російської Федерації, що їхні плани, а зокрема демілітаризація нашої країни, їм точно не вдасться.
Для захисту повітряного простору від крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів були надані ЗРК «GEPARD», MK «VICTOR», «AVENGER», ПТРК «JAVELIN», ПЗРК «СТІНГЕР» тощо.
Для ураження піхоти, неброньованого та легкоброньованого транспорту надані 12,7 мм кулемети «BROWNING M2» та ін.
Для знищення живої сили противника в укриттях, окопах, а також для руйнування фортифікаційних споруд надані 82 мм та 120 мм міномети іноземного виробництва.
Для виконання завдань логістичного забезпечення надані спеціальні броньовані автомобілі «FORD ROSHEL SENATOR»; спеціальні броньовані машини «DAEWOO», «HMMWV», вантажні автомобілі «MERCEDES», «DAFF», «МAN», «PEUGEOT», «IVECO» тощо.
— У Білорусі вагнерівців використовували як інструкторів для підготовки мобілізованих. Чи збільшилася кількість росіян, які проходили підготовку на території Білорусі? Чи змінилася тривалість їхньої підготовки, враховуючи кадровий голод у росіян на фронті?
— Із жовтня 2022 до липня 2023 року року на території Білорусі здійснювали підготовку мобілізованих росіян. На початку курс підготовки тривав близько 3 місяців, у подальшому – один місяць, що було пов’язано із зростальними втратами в особовому складі та потребою доукомплектовувати небоєздатні підрозділи. Через білоруські військові полігони та навчальні центри пройшло близько 24 тис. громадян Росії. На початку липня ц.р. усі російські підрозділи наземного контингенту були виведені з Білорусі, і вони вже ведуть бойові дії на території Луганської та Донецької областей. Водночас продовжують функціонувати певні російські об’єкти, які забезпечують попередження про ракетний напад, дальній зв’язок та експлуатацію російських систем ППО і літаків, загалом до 2 тис. осіб. Найманці ПВК «Вагнер» прибули до Білорусі наприкінці липня, тому їх не могли залучати як інструкторів для мобілізованих.
— Станом на травень ц.р. на аеродромах Білорусі залишалося 13 літаків та 12 вертольотів ПКС РФ. Яка їхня кількість сьогодні?
— На початку серпня ц.р. більшість літаків та усі вертольоти перебазували до російських аеродромів. На сьогодні на території Білорусі залишаються три бойових літаки (Су-30СМ) та два літаки-розвідники (Су-24МР), які залучають до виконання завдань Єдиної регіональної системи ППО.
— У вересні відбулися військові навчання в Білорусі? Які висновки українське командування зробило після їхнього закінчення? Чи були якісь моменти, які варто зазначити?
— На початку вересня за участі військових контингентів з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії та Таджикистану проведено спільне оперативно-стратегічне навчання колективних сил оперативного реагування ОДКБ «Бойове братерство-2023». За нашим оцінюванням, масштаби навчань не відповідали заявленим, через факт проведення навчань Росія намагалася посилити тиск на нашу державу, щоб примусити до утримання частини військ на кордоні з Білоруссю та демонстрації готовності до застосування регіональних безпекових організацій.
Наприкінці вересня на території Білорусі проведено комплексне навчання ЗС РБ із залученням органів військового управління, з’єднань і частин Західного, Північно-Західного ОК, Командування ВПС та військ ППО. Зазначене навчання було позаплановим, імовірно, на заміну скасованих Росією, «Щит Союза-2023».
Практичні епізоди відбулись на полігонах: «Борисовский», «Обуз-Лесновский»,«Брестский», «Домановский», «Осиповичи», де відпрацьовували тактику застосування штурмових підрозділів та захоплення підготовлених оборонних позицій, авіаційну підтримку наземних військ, виявлення та відбиття засобів повітряного нападу, дій ССО у складі повітряних десантів.
Згідно з аналізом, навчання були показовими та, імовірно, складником контрольної перевірки за 2023 навчальний рік.
— Ви регулярно відвідуєте навчальні центри, де готуються військові, які несуть службу в Північній операційній зоні. Як змінилася програма навчання за 1,5 року повномасштабної війни, чи можна сказати, що акцентовано на посиленні операторів БпЛА?
— Враховуючи досвід та інтенсивність ведення бойових дій, у системі підготовки відбулися кардинальні зміни.
Після початку повномасштабного вторгнення основні зусилля були зосереджені на формуванні та підготовці новостворених військових частин, а також на проведенні заходів для відновлення їхньої боєздатності.
Важливу роль у забезпеченні ефективної підготовки особового складу відіграють інструктори, які мають бойовий досвід та є експертами в своїй сфері. Вони ментори для новачків, підтримують їх та радять їм, спираючись на власний досвід ведення бойових дій.
На сьогодні ми бачимо, що в збереженні життя піхотинця на полі бою велику роль відіграють засоби повітряного вогневого ураження противника типу БпЛА. Значну увагу в центрах підготовки приділяють збільшенню кількості фахівців-операторів БпЛА та підвищенню їхньої якості підготовки.
За програмою підготовки фахівців за цим напрямом відпрацьовуємо питання взаємодії підрозділів БпЛА та засобів як для нанесення вогневого ураження противнику, так і для ведення повітряної розвідки вдень і вночі.
Слід зазначити, що громадські організації також беруть активну участь у підготовці фахівців – операторів БпЛА. Наприклад, центр «КРУК» з квітня 2022 року здійснив підготовку більше 3 тисяч осіб для потреб Сил оборони України.
Ірина Кожухар, оглядач