Більше половини українців працюють не за спеціальністю. А кожен третій змінив професію відразу після закінчення вищого навчального закладу. Серед тих, хто пішов працювати за спеціальністю й лишився у професії, лише третина відповіли, що задоволені своєю роботою
Більше половини українців працюють не за спеціальністю. А кожен третій змінив професію відразу після закінчення вищого навчального закладу. Серед тих, хто пішов працювати за спеціальністю й лишився у професії, лише третина відповіли, що задоволені своєю роботою
Більше половини українців працюють не за спеціальністю. А кожен третій змінив професію відразу після закінчення вищого навчального закладу. Серед тих, хто пішов працювати за спеціальністю й лишився у професії, лише третина відповіли, що задоволені своєю роботою.
Розрив між знаннями, отриманими в університеті, й вимогами роботодавців існує давно. У багатьох професійних сферах диплом потрібен лише формально, а необхідні навички молодому спеціалісту доводиться отримувати під час стажування або вже в процесі роботи. Саме тому випускники вишів, переважно, віддають перевагу обранню цікавого для себе напрямку без прив’язки до диплома.
Кожен десятий працював за профілем деякий час після випуску з вишу, але вже згодом змінив професію. Кожен третій обрав інший напрямок відразу після закінчення навчання. Серед тих, хто працює за спеціальністю, більше юристів, фінансистів і медиків. Також отримана освіта стала в нагоді тим, хто вивчав менеджмент.
Рідше йдуть працювати за спеціальністю експерти з природничих і гуманітарних наук, ще рідше – педагоги. І якщо в перших двох випадках ідеться швидше про низьку затребуваність спеціалістів на ринку, то у ситуації з працівниками освіти головною причиною зазвичай є низький рівень зарплат і престижу професії.