Завантаження ...
banner
banner

Норму про український дубляж в кіно хочуть відтермінувати: кінематографісти обурюються

03062021_ukr.jpg

Національна спілка кінематографістів України днем раніше оприлюднила відкритий лист до депутатів Верховної Ради України.

У ньому українські кінематографісти закликають "дати спокій Закону про мову". Про що відкритий лист до депутатів – читайте на Кіно 24.

Джерело: сайт Національної спілки кінематографістів України

Закон про мову (частина 6 статті 23), що повинен набрати чинності після 16 липня 2021 року, має закріпити вимогу на існування українськомовного контенту, або контенту з українським дубляжем. Вимога буде стосуватись як телебачення, так і преси. Депутати партії "Слуга народу" просять відтермінувати прийняття норми ще на три місяці у зв'язку із карантинними обмеженнями та недостатньою кількістю українського продукту для запиту.

Основні тези листа українських кіноматографістівУкраїнська кінематографічна спільнота вже відреагувала на такі поправки і підкреслила, що український медіапростір – "один з найголовніших полів битви в російській гібридній війні проти України, у війні, яка є передусім війною за ідентичність". На думку акторів та режисерів, саме Росії та проросійському олігархату в Україні, що спрямовували особливі зусилля саме на русифікацію засобів масової інформації, не до вподоби зміни, які принесе набуття чинності Закону про мову.

1. Авторів листа обурило твердження про те, що існуючим телеканалам не вистачає українськомовних фільмів для заповнення свого ефіру.

Це мізерно, нікчемно та підло, ми усі знаємо, що це неправда. Щоб виконати закон, достатньо озвучити українською мовою хоча б ті фільми, які згадані депутати й олігархічна телеіндустрія збиралися нав’язувати російською. Для мільярдерів-власників цих телеканалів витрати на таке озвучення – копійки, 
– наголосили члени Спілки кінематографістів.

2. Також автори вважають маніпулятивним твердження про те, що Закон про мову зобов’язує газети й журнали нести додаткові видатки. На думку авторів, всеукраїнські видання зможуть виходити або лише українською мовою, або, за власним бажанням, друкувати тиражі іншими мовами. Вони також назвали нісенітницею твердження про те, що українці не купуватимуть пресу українською мовою, згадавши про вигадки, що українці не ходитимуть до кінотеатрів чи не слухатимуть радіо українською мовою.

3. У разі послаблення в законопроєкті "Про медіа" норм, які стосуються захисту української мови й внесення змін до Переліку осіб, що становлять загрозу національній безпеці України, або оголошення з’яви в тексті будь-яких нових русифікаторських положень, члени Національної спілки наголосили, що "зроблять все можливе, щоб цей законопроєкт ніколи не був ухвалений".

4. Українські кінематографісти звернулись до народних депутатів "усвідомити персональну відповідальність за майбутнє країни й не голосувати за русифікаторські законопроєкти.

5. Автори листа також закликали українських громадян – у разі ігнорування владою вимог, оголошених у листі – "бути готовими до рішучих дій для захисту нашої мови і держави".

Лист підписали відомі українські діячі культури:

  • Ірма Вітовська, заслужена артистка України, акторка;
  • Олег Сенцов, кінорежисер, сценарист;
  • Наталія Ворожбит, кінорежисерка, сценаристка;
  • Ахтем Сеітаблаєв, кінорежисер, актор;
  • Ірина Цілик, кінорежисерка, сценаристка, письменниця;
  • Наріман Алієв, кінорежисер, сценарист;
  • Павло Ар‘є, сценарист, драматург;
  • Артем Мостовий, звукорежисер;
  • Володимир Войтенко, голова Правління Спілки кінокритиків України;
  • Ольга Журба, режисерка та інші.