У зв'язку з появою та розповсюдженням інтернету й соціальних мереж сприйнятливість до дезінформації почала викликати все більшу занепокоєність. Автори нового дослідження намагалися розібратися в когнітивних механізмах, пов'язаних із довірою до неперевіреної інформації.
Особливо їх цікавила роль мисленнєвої діяльності у вирішенні проблем на основі "інсайтів", пише PsyPost.
"Я нейробіолог і вивчаю кореляцію між творчим мисленням і генерацією ідей, а особливо як саме ми генеруємо ідеї, що супроводжуються "моментами осяяння", — каже авторка дослідження Карола Сальві, професорка Римського університету Джона Кебота та молодша викладачка Техаського університету (Остін). — У цьому дослідженні ми вивчали взаємозв'язок між проникливістю та аспектами соціального мислення, такими як віра у фальшиві новини, перебільшення та нісенітниця."
Вчені використали завдання Compound Remote Associate для оцінки проникливості. Для вирішення такого типу завдань учасникам потрібно поєднати три не пов'язані між собою слова, щоб знайти спільну тему. Такий тип завдань змушує людей мислити в іншому ключі, більш творчо і відкрито, покладаючись на розуміння.
"Вирішення складних проблем вимагає постійного переформулювання та зміни первісного уявлення про проблему, щоб побачити її в новому світлі. Вирішення проблеми, особливо за допомогою розуміння, тягне за собою генерування нових і оригінальних ідей шляхом вивчення незвичайних міркувань. Це навичка, пов'язана зі здатністю відфільтровувати непотрібні фактори, які відволікають і приносять перевагу під час осмислення інформації, що надходить із перенасиченого середовища, такого як інтернет", — каже Сальві.
"Ми припустили, що така розумова вправа, яка включає сумнів у статусі-кво, розгляд альтернативної інформації, а також фільтрацію факторів, які відволікають, — впливають на інші навички обробки інформації, такі як оцінка достовірності новин", — доповнила вчена.
У дослідженні учасникам було представлено 20 новин, що складаються із заголовка, зменшеного зображення і тексту для попереднього перегляду. Людей запитували, чи вони знайомі зі статтею, наскільки вона точна, на їхню думку, і чи поділяться вони цими статтями у соціальних медіа. При цьому половина новин були фейками.
У результаті ті, хто набрав вищі бали за показником проникності, як правило, краще розпізнавали фальшиві новини та відрізняли змістовні заяви від марних пустих слів. Важливо відзначити, що результати зберігалися навіть після врахування когнітивної рефлексії, що означає схильність критично ставитися до проблеми, а не "наслідувати свою інтуїцію".
"Взаємозв'язок між умінням вирішувати проблеми та розумінням фейковості новин, які ми виявили, також може бути пояснене готовністю інвестувати час і зусилля в те, щоб вийти за межі інформації за умовчанням. Здатність вирішувати проблеми може викликати велику схильність ставити під сумнів інформацію в новинах шляхом подальшого вивчення її точності чи розгляду альтернативних і неочевидних пояснень", — підсумувала Карола.
