Цю епоху прийнято вважати часом варварства та невігластва. Втім, перккази давнини свідчаать, що все було не
так погано. Існує думка, що важкі Середні віки не подарували людству нічого нового і були епохою застою та
релігійної істерії. Але це не так.
Пише ochmanity.com
У той нелегкий час, звичайно, відбувалося чимало дивної дичини, але й хороші речі люди теж робили. Розповідаємо
про деякі з них докладніше.
1. Окуляри
Фрагмент картини Яна ван Ейка ”Богородиця каноніка ван дер Пале” (1436, Міська художня галерея, Брюгге). Зображення: Wikimedia Commons
Так, саме в Середньовічній Європі — швидше за все, у Пізі 1284 року, винайшли окуляри, які допомагають людям зі слабким зором читати.
До цього берберський астроном, хімік та інженер Аббас ібн Фірнас у IX столітті вигадав «читальний камінь» — полірований шматок кварцу, яким треба було водити сторінками книги, щоб збільшувати літери. Але тільки через 300 років італійцям спало на думку виточити з такого каменю лінзи і помістити їх в оправу. Імовірно, окуляри винайшов Алессандро ді Спіна з Флоренції.
Спочатку вони кріпилися до носа, як затискач, і використовувалися тільки для коригування далекозорості. І лише в середині XV століття вигадали дужки та лінзи для короткозорих.
2. Механічний годинник
Механічний годинник з’явився в Європі між 1280 і 1320 роками. Ні, звичайно, це не перший пристрій виміру часу взагалі – стародавні греки та китайці робили водяні моделі ще раніше.
Але придуманий в Італії (швидше за все) спусковий механізм із зубчастим колесом дозволив створювати повністю механічний годинник, що працює без будь-якої рідини за рахунок вантажу, який опускається на мотузці. Нарешті, стало можливим робити хронографи, які не займали цілу кімнату і не замерзали взимку.
Це можна порівняти з переходом від величезних лампових комп’ютерів з перфокартами до пристрою, що розміщується на столі.
Гільдії годинникарів у середньовічній Європі користувалися величезною повагою, і їх учасники клепали неймовірно складні та тонко зроблені механізми. Найчастіше годинник — особливо великий, баштовий — не лише вимірював час, а й показував рух небесних тіл.
Празькі куранти або Староміський асторономічний годинник (встановлений у 1410 році) — астрономічний годинник у Празі, Чехія. (фото Depositphotos)
Це було важливо, бо планети передбачають майбутнє — принаймні на думку середньовічних лікарів. Ось увійде Юпітер до будинку Скорпіона без запрошення, і чума станеться. До такого треба бути готовим наперед.
3. Контрфорси
Контрфорси Собору Паризької Богоматері (фото Depositphotos)
Контрфорси – це такі хитрі підпірки, які дозволяють розподілити вагу стін великих будівель та зробити їх стійкішими.
Ці конструкції винайшли в XII столітті, і саме вони уможливили так званий готичний архітектурний стиль. Ну, знаєте, всі ці величезні храми зі статуями та вежами, на кшталт Собору Паризької Богоматері. Побудувати їх без контрфорсів було просто неможливо: будинки розвалилися б під власною вагою.
До цього справді здорові пам’ятки архітектури доводилося будувати за принципом єгипетських пірамід — щоб основа була широка, а верхівка маленька. Контрфорси ж дозволили перетворити їх із сірих сумних нагромаджень каменю на величні витвори мистецтва.
4. Вітряні млини
Стародавні вітряні млини поблизу міста Кіндердейк, Нідерланди. (фото Depositphotos)
Взагалі, сама ідея використовувати вітер для помелу зерна, перекачування води та підйому вантажів не нова. Перші вітряки вигадали в Східній Персії в IX столітті, і лопаті у них розташовувалися горизонтально.
Але європейці в XIII столітті винайшли вітряний млин, який оснащувався дахом, що повертається, і міг нести дійсно величезні вітрила. Вона була набагато ефективніша, ніж попередні винаходи персів.
Майже 600 років вітряний млин був головним джерелом енергії Європи.
Ці споруди в Середньовіччі були дуже цінною штукою, і їх будівництво влітало в копієчку. Тому їх нерідко прибудовували до замків або переобладнали вже готові сторожові вежі. У результаті млин ставав не тільки дивом інженерної думки, а й фортецею, готовою витримати облогу.
5. Друкарський верстат
Репліка верстата Гутенберга. (фото PxHere)
Як думаєте, як пов’язані вино та книги? Ну, випивка не лише дала натхнення деяким письменникам, а й дозволила зробити їхню творчість масовою.
Справа в тому, що один німецький інженер і гравер на ім’я Йоганн Гутенберг у середині 1440-х років подивився на винний прес, яким давили виноград для виробництва алкоголю, подумав і вирішив такою штукою друкувати книги .
Механізм такий: набираємо зі свинцевих букв-літер текст, як із кубиків конструктора. Кріпимо їх до пластини, її – до пресу, змащуємо чорнилом, і вперед віджимати сторінку за сторінкою, поки не наробиш потрібну кількість копій.
До речі, за кілька століть до цього, у 1282 році, в Європі винайшли фабрики, що працювали на водяній та вітряній енергії, що дозволило штампувати гарний папір у великих кількостях. До цього китайці та мусульмани виробляли її виключно вручну, через що матеріал був занадто дорогий.
Книгодрукування та дешевий папір спровокували революцію в освіті Європи, значно збільшивши кількість грамотних людей.
І так, оскільки книги стали доступнішими, саме в Середньовічній Європі з’явилися публічні бібліотеки. Перша була заснована в 1452 Малатесто Новелло, правителем італійського міста Чезене.
