5 Вересня 2018
2946
Родина старшого солдата Сергія Петрика з Ніжинщини, який 22 лютого 2015 року загинув в зоні АТО, вже 3,5 років оббиває пороги Адміністрації Президента України, ГПУ та СБУ
Родина старшого солдата Сергія Петрика з Ніжинщини, який 22 лютого 2015 року загинув в зоні АТО, вже 3,5 років оббиває пороги Адміністрації Президента України, ГПУ та СБУ. Їхньому синові, як і деяким іншим солдатам приписують самогубства, хоча батьки, знаючи своїх синів і маючи відомості про підозрілі обставини смерті, впевнені, що їх дітей вбили.
Детальніше про це:
Стежками війни: житель Ніжинщини розслідує вбивство сина в АТО
Подружжя пенсіонерів з Ніжинщини вже 10 місяців шукають правду про загибель сина в АТО
Нагадаємо, 2015 року Сергія знайшли мертвим у кабіні армійського КАМАЗа із затиснутим між колінами автоматом. Батько Віктор одразу зрозумів, що самогубство інсценували. Щоб примусити слідство почати розслідування за статтею вбивство, він проводив експерименти на собі — стріляв холостими з автомата собі в ногу, щоб показати, які опіки лишаються на тілі самогубців, дослідив кабіну авто. Із зібраними документами пішов до міністра внутрішніх справ.
А далі постійні «камені спотиканняі» у розслідуванні даної справи. Серед усіх батьків, які мали схожу ситуацію і також боролись за чесне ім’я своїх синів, лише кілька сімей продовжують цей нелегкий бій, який потребує багато фізичного і морального здоров’я, чималих коштів на судові процеси і сил все це пережити.
Та Віктор Петрик нарешті домігся очікуваного рішення суду. 21 серпня батько нарешті отримав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому зазначено, що «самогубство» перекваліфіковане на «вбивство».
Та Віктор Петрик нарешті домігся очікуваного рішення суду. 21 серпня батько нарешті отримав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому зазначено, що «самогубство» перекваліфіковане на «вбивство».
«Буду рухатись далі, карати злочинців, адже маю за святий батьківський обов’язок довести цю справу до кінця. У цій довгій боротьбі хочу подякувати людям, які допомагали мені і морально і матеріально: народному депутатові Олександру Кодолі, обласному депутатові Сергію Охоньку, голові ГО “Ніжинська міськрайонна організація ветеранів Афганістану” Сергію Ступаку, Ніжинській райдержадміністрації, підприємцям Валерію Калійніченку, Сергію Боровику, Михайлу Друзю, Олександру Шалаю та Олексію Сутулій. Сам би я не вистояв», – зауважив Віктор Петрик.
За матеріалами сайту "Нежатин"
