12 Лютого 2020
1977
30 січня, у четвер, 52-річна Ольга Кугаєвська сидить на ліжку у палаті травматологічного відділення Ніжинської центральної міської лікарні імені Галицького. Кутає у махровий рушничок праву руку. Вірніше,
30 січня, у четвер, 52-річна Ольга Кугаєвська сидить на ліжку у палаті травматологічного відділення Ніжинської центральної міської лікарні імені Галицького. Кутає у махровий рушничок праву руку. Вірніше, куксу. Кисть відірвало у тістомісильній машині.
У лікарні була майже місяць. Готується до виписки. Біда сталася 3 січня близько третьої години ночі на підприємстві «Ніжинхліб», повідомляє gorod.cn.ua.
— Помилку допустили? — співчуваю.
— Слідство покаже, — неохоче каже жінка.
— Директор заводу провідував?
— В’ячеслав Дегтяренко не приходив, — підключаються дві подруги, які прийшли провідати. — Була заввиробництвом Валентина Перець. Начальниця зміни Любов Дуда. Дівчата-колеги. Працювати важко. Молоді приходять, не хочуть. Зимою добре. А літом жарко. Води багато п’ємо. Ноги набрякають. Тиск піднімається. Це не робота, а пекло. Але де роботу знайдеш по трудовій. Щоб лікарняний був. Щоб пенсію заробить. Особливо в нічні зміни тяжко.
У лікарні Ольгу Кугаєвську буквально виходили.
— Двічі на день крапельницю ставили, — дякує. — Уночі, тільки подзвони, знеболювальне кололи. Обслуговування дуже ловке. І головний лікар Олександр Костирко, і завідувач відділення Геннадій Пруденко — ніхто не був байдужий. І молодий хірург Парфенюк (син хірурга Парфенюка зі Сновська) — підійде, за руку потримає. Казали, не переживайте, є протези. Спочатку думала — краще умерти, ніж лишитися так. А вони: «Ви не плачте». Медсестри годили: «Що подать, що принести?» Навіть їжу доставляли у палату. Я правша. А тепер буду лівша.
У лікарню «швидка» привезла. Не знаю, скільки хвилин чи годин минуло. Мені тоді час зупинився.
Костирко був черговий. Відразу операцію зробили.
«Максимально зберегли те, що було»
— Була травматична ампутація, тобто без кисті привезли, — говорить генеральний директор комунального некомерційного підприємства «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» Олександр Костирко. — Та частина тіла лишилася на місці травмування.
Треба було зупинити кровотечу. Надати протишокову терапію. Зробити шкіряну пластику. Закрити дефект, щоб не було рани.
Ми все це здійснили. Сформували куксу. Щоб потім можна було провести протезування. Не укорочували руку, максимально зберегли те, що було. Вирівняли.
Невідкладна медична допомога надана за кошти закладу. Ми забезпечуємо ліками. Не вартісними, брендовими. Звичайні препарати з національного переліку. Після невідкладної допомоги — лікування частково за рахунок власних коштів. Цю вартість ліків відшкодує фонд соціального страхування. Адже це виробнича травма.
Тривало займалися пацієнткою. Відірвало кисть, і сусідні тканини теж перебували на межі відмирання. Чітку межу між ушкодженою тканиною і здоровою дуже важко встановити. Дуже часто буває нагноєння. Максимально призначали потрібне лікування. Перев’язки робили двічі-тричі на день. Висікали деякі тканини. Але вийшли з тим результатом, який планували. Невеликі поверхневі ерозії лишилися, але воно гоїться.
Відірвало ліву руку верстатом
У Новгород-Сіверській центральній районній лікарні імені Буяльського прооперували Володимира Кочка. Приблизно такого ж віку, як і Ольга Кугаєвська. У молодості Кочко працював в органах. Звільнився. Знайшов нову роботу. Працівнику Новгород-Сіверського лісгоспу відірвало ліву руку верстатом. Травматична ампутація. Прибирав, підняв захисний кожух. А механізм ще крутився.
Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №6 (1760), 6 лютого 2020 року
Фото з мережі
Фото з мережі
