7 Липня 2020
1868
— Першим пустимо хлопця. На удачу, — на порозі Ніжинськього університету імені Миколи Гоголя з’являється Людмила Перевідіна, помічник відповідального за пункт тестування. Тут у четвер, 25 червня, як і по всій
— Першим пустимо хлопця. На удачу, — на порозі Ніжинського університету імені Миколи Гоголя з’являється Людмила Перевідіна, помічник відповідального за пункт тестування.
Тут у четвер, 25 червня, як і по всій Україні загалом, складають перший тест зовнішнього незалежного оцінюванні — математику. На обличчі Людмили Віталіївни маска з тканини. На руках — гумові чорні рукавички. Бо ж карантин. Голосно, щоб добре чули, пояснює правила поводження на пункті тестування. До приміщення заходите у масках. Вимірюєте температуру. Якщо в нормі, проходите далі. Знімаєте маску. Показуєте документи. Маску надягаєте. Йдете до аудиторії. І, будь ласка, дотримуйтесь дистанції.Останню фразу жінка та її колеги повторюють не один раз протягом години, доки пускають учасників ЗНО до приміщення. До університету учні заходять по одному, зберігаючи відстань. А от на подвір’ї — натовп.
І хоча кожен має свій власний орієнтовний час прибуття до пункту, як тільки дозволяють заходити, одразу скупчуються біля сходів. Лише деякі залишаються чекати на лавочках, доки основний потік зайде всередину.
Вікторія Куторга (праворуч), медсестра ніжинської школи №11 вимірює температуру учасникам ЗНО на пункті тестування у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя.
«Чи буде, не знали, але готувались»
Владислав Багмут, випускник Ніжинського обласного педагогічного ліцею, писав заяву, щоб складати ЗНО.
— Збираюсь вступати до Варшавського університету у Польщі. І серед умов обов’язково потрібно скласти державну підсумкову атестацію. Ми на постійному зв’язку. Пишуть, що і як робити, — пояснює.
— Закордон зараз не пускають. Як збираєшся навчатись?
— Про мою ситуацію в університеті знають. Тим паче, що я не один такий. Навчання починається у жовтні. Якщо і до того часу кордони не відкриють, буду перший час навчатись дистанційно.
— До ЗНО готувалась на онлайн курсах. Так вивчала українську мову та математику. За кожен предмет заплатили по три тисячі гривень, — про підготовку розповідає Анастасія Коняченко з Мрина Носівського району. У Насті і однокласників однакові маски. Їх централізовано закупила громада, видали у відділі освіти.
— Репетитори кожного дня. Як тільки пустили автобуси, їздила по черзі то у Вертіївку, то у Ніжин. Жодного вихідного. Дуже тяжко. Але самому готуватися ще важче, — про свої останні місяці перед ЗНО розповідає Настя Пехотіна з Яблуневого Ніжинського району, випускниця Ніжинського обласного педагогічного ліцею. — Пробне ЗНО проходила в інтернеті.
Старалась не підглядати. Майже чесно все виконувала. Кілька разів лише звернулась по допомогу до інтернету. Наче все було добре. Але коли прийшли результати, ми всі були шоковані. Всього шість неправильних відповідей з 36 завдань. А написала на 136 балів, а це шість за 12-бальною системою. Боюсь, щоб такого на ЗНО не вийшло.
Старалась не підглядати. Майже чесно все виконувала. Кілька разів лише звернулась по допомогу до інтернету. Наче все було добре. Але коли прийшли результати, ми всі були шоковані. Всього шість неправильних відповідей з 36 завдань. А написала на 136 балів, а це шість за 12-бальною системою. Боюсь, щоб такого на ЗНО не вийшло.
Пустили усіх
Учасників ЗНО почали пускати на півгодини раніше, ніж зазвичай. Щоб уникнути скупчення. Заходили через двоє дверей. На кожних — медсестра у спеціальному захисному шоломі (схожі на ті, що у касирок супермаркетів) і одноразовому захисному халаті. У руках — безконтактні термометри. Приставляєш такого до лоба, і вже за секунду маєш показник температури.
Тим, у кого температура була вищою за 37,2, пропонували постояти і заспокоїтись.
— Нам усім зранку виміряли температуру перед тим, як сідали в автобус. У мене 36,3 показало. Навіть не знаю, що трапилось, — помітно нервується Аня Тонконожко з Бахмацької школи №5. У неї та ще кількох однокласників термометр показав більше 37,2. Діти перегрілись в автобусі.
— Заспокойтесь, не хвилюйтесь, — наче психолог звертається до дітей Олена Пушкарська, медсестра ніжинської школи №7, яка чергує на пункті.
Врешті температуру переміряють — все гаразд. І всіх учасників пускають всередину. Всього ж з 325 зареєстрованих не з’явилось 26 учасників.
— Переживали, наче за своїх, — звертаюсь до Олени Пушкарської.
— Звичайно. Пам’ятаю ще як моя дитина складала ЗНО.
— Хвилювались тільки, щоб ЗНО розпочалось. А організувати можемо за будь-яких умов. У комісії вже не перший рік, — про підготовку розповідає Людмила Перевідіна, помічник відповідального. — Перед початком ЗНО всі аудиторії провітрювали. Проводити тести дозволено при відкритих вікнах. Намагалися підбирати кабінети так, щоб вони знаходились не на сонячній стороні.
— Значна увага приділялась дезінфекції приміщень, напередодні всі аудиторії обробили спеціальним розчином, — продовжує Володимир Король, відповідальний за пункт тестування. — Біля кожної встановили дезінфектор для рук. У туалетних кімнатах — рідке мило, рушники і також дезінфектори. Дезінфектори при вході.
— Не було ідеї розкреслити територію біля сходів, щоб учасники зберігали соціальну дистанцію?
— Ідея, може, й була. Але ж фінансування. Та й навряд би ці мітки допомогли. А персоналу, який би розставляв, не передбачено.
Розпочалося тестування об одинадцятій. Закінчитися мало приблизно о 14.30. Всього на виконання завдань надавалося 180 хвилин або три години. Плюс технічна перерва, під час якої обхід робить працівник поліції, чи немає в учасників шпаргалок. Також можна провітритись у коридорі та змінити маску, яку пропонували на пункті.
— Чи заважала маска дихати і думати? — запитала в учасників тестування, які першими вийшли із ЗНО. Адже надворі того дня доходило до плюс 30. І це лише в тіні.
— Маска не завадила. Навіть з носа не зсовувала. Правил дотримувалась. Думати вона мені не заважала.
Під час перерви взяла змінну маску, яку пропонували на пункті, — говорить Наталія Бережняк з Бакаївки Ічнянського району.
— Дихати важко, — зітхає Олексій Голець з Пилятина Козелецького району, навчається у Бобровицькому технікумі. — 3 носа стягував. За це зауваження не робили. А от тим, хто знімав повністю, казали надягнути. Але не думаю, що маска якось на мій результат вплинула.
— Маски не знімала, і навіть не приспускала. Адже закінчую медколедж. Якби зняла, який я після цього медик? — посміхається Вероніка Закалюжна з Ніжина. — Сиділа і терпіла.
Джерело: gorod.cn.ua
Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №27 (1781), 2 липня 2020 року