4 Серпня 2020
3579
У Ніжині чоловік із розладами психіки мало не зарізав власного малолітнього сина. У Чернігові 22-річний молодик нападав на безпритульних і знущався над ними, знімаючи все на відео. І це лише частина
У Ніжині чоловік із розладами психіки мало не зарізав власного малолітнього сина. У Чернігові 22-річний молодик нападав на безпритульних і знущався над ними, знімаючи все на відео. І це лише частина діянь людей із психічними захворюваннями.
Жителі міста кажуть, що такі люди мають бути під контролем держави. «Примусове лікування завжди було в руках держави. Не ув’язнення, не арешт, не в’язниця, а примусове лікування. І в усьому світі це використовується. Навіть в Америці ізолюють», – Дмитро Миколайович, чернігівець.«Тих, які становлять загрозу для суспільства, звісно, треба, ті, які тихі бувають, може, їх якось стаціонарно лікують. Це стаціонар, мабуть, або якісь спеціальні лікарні», – Валентина Борисова, чернігівка.
«Потрібно, щоб медицина виділяла кошти, щоб були спеціальні лікарні. Людей із психічними вадами треба лікувати. І їм буде легше, зніматимуться їхні напади, і суспільству буде від них захист», – Антоніна Михайлівна, чернігівка.
Якщо ж хтось став свідком певних дій хворого, варто одразу викликати поліцію. Її співробітники мають право вилучити предмети, що становлять загрозу життю та здоров’ю громадян, а також затримати особу-правопорушника. Якщо тут вбачаються ознаки криміналу, то на місце прибуває слідчо-оперативна група. Далі всіма діями керує слідчий.
«Якщо ця особа не поранена, то її направляють до медичного закладу, щоб вона пройшла медичний огляд й освідування, можливо, на вживання алкогольних або наркотичних засобів. Якщо вона має поранення, то першочергово їй надається медична допомога», – Віталій Копистко, речник Управління патрульної поліції у Чернігівській області.
«Потрібно, щоб медицина виділяла кошти, щоб були спеціальні лікарні. Людей із психічними вадами треба лікувати. І їм буде легше, зніматимуться їхні напади, і суспільству буде від них захист», – Антоніна Михайлівна, чернігівка.
Якщо ж хтось став свідком певних дій хворого, варто одразу викликати поліцію. Її співробітники мають право вилучити предмети, що становлять загрозу життю та здоров’ю громадян, а також затримати особу-правопорушника. Якщо тут вбачаються ознаки криміналу, то на місце прибуває слідчо-оперативна група. Далі всіма діями керує слідчий.
«Якщо ця особа не поранена, то її направляють до медичного закладу, щоб вона пройшла медичний огляд й освідування, можливо, на вживання алкогольних або наркотичних засобів. Якщо вона має поранення, то першочергово їй надається медична допомога», – Віталій Копистко, речник Управління патрульної поліції у Чернігівській області.
Поки поліція приїде, лікарі радять поводитися спокійно, не вступати з цією особою у конфлікт. «З ним треба спокійно рівненько розмовляти, акуратненько. Уникати конфронтації, негативних дій із боку хворого», – Володимир Ященко, генеральний директор Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні Чернігівської обласної ради.
Поліціянти не мають права доправляти людину на лікування до спеціалізованого закладу за власним рішенням. «Це має бути якийсь зафіксований факт. Тобто вона або перебуває на обліку, або є якийсь документ. Можливо, вона сама про це попередила. Кожен у стресовій ситуації може поводитися по-різному. Тому має бути якийсь документ. Якщо такого немає, то вже залежно від того, чи є досудове розслідування, чи кримінальне розслідування, людину цю можуть направити на спеціальну комісію з визначення її психічного стану», – Віталій Копистко, речник Управління патрульної поліції у Чернігівській області.
Юристи пояснюють: якщо людина вчинила злочин і є підозра, що її треба доправити на примусове лікування, то проводиться експертиза. За її висновками суд може вжити певних заходів.
«Амбулаторне лікування – особі надається відповідне направлення. Вона проходить нестаціонарно. Потім є стаціонарне лікування з посиленими заходами, заходи стаціонарного лікування з дуже посиленим режимом і середній є режим стаціонарного лікування. Міру покарання обирає суд і він визначає той медичний заклад, до якого має відбути особа», – Сергій Слєпченко, юрист. Не рідше ніж раз на рік така людина проходить перекомісію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніжинця, який порізав сина ножем, визнали психічно хворим
«Вона може бути ініційована раніше стороною захисту, стороною потерпілого або стороною обвинуваченого. І після обстеження виноситься відповідний висновок медичний, що надсилається до суду, чи вилікувалась особа і чи можна до неї застосовувати заходи впливу, тобто ув‘язнення або щось інше», – Сергій Слєпченко, юрист.
Поліціянти не мають права доправляти людину на лікування до спеціалізованого закладу за власним рішенням. «Це має бути якийсь зафіксований факт. Тобто вона або перебуває на обліку, або є якийсь документ. Можливо, вона сама про це попередила. Кожен у стресовій ситуації може поводитися по-різному. Тому має бути якийсь документ. Якщо такого немає, то вже залежно від того, чи є досудове розслідування, чи кримінальне розслідування, людину цю можуть направити на спеціальну комісію з визначення її психічного стану», – Віталій Копистко, речник Управління патрульної поліції у Чернігівській області.
Юристи пояснюють: якщо людина вчинила злочин і є підозра, що її треба доправити на примусове лікування, то проводиться експертиза. За її висновками суд може вжити певних заходів.
«Амбулаторне лікування – особі надається відповідне направлення. Вона проходить нестаціонарно. Потім є стаціонарне лікування з посиленими заходами, заходи стаціонарного лікування з дуже посиленим режимом і середній є режим стаціонарного лікування. Міру покарання обирає суд і він визначає той медичний заклад, до якого має відбути особа», – Сергій Слєпченко, юрист. Не рідше ніж раз на рік така людина проходить перекомісію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ніжинця, який порізав сина ножем, визнали психічно хворим
«Вона може бути ініційована раніше стороною захисту, стороною потерпілого або стороною обвинуваченого. І після обстеження виноситься відповідний висновок медичний, що надсилається до суду, чи вилікувалась особа і чи можна до неї застосовувати заходи впливу, тобто ув‘язнення або щось інше», – Сергій Слєпченко, юрист.
Окрім рішення суду, доправити хворого на лікування можуть лише за його власною згодою чи дозволом опікуна. Однак психіатричні лікарні мають право надати допомогу, якщо хворий загрожує життю та здоров’ю інших. Такі дії можливі лише після приїзду поліції.
«Хворого госпіталізують до нашої лікарні. Ми комісійно оглядаємо хворого й ухвалюємо рішення про примусову госпіталізацію. Упродовж доби ми готуємо подання до суду про примусову госпіталізацію того чи іншого хворого, оскільки він небезпечний. І суд вирішує, задовольняти наше прохання чи ні», – Володимир Ященко, генеральний директор Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні Чернігівської обласної ради.
Окрім цього, фахівці зараз розробляють механізми, що врегулювали б питання роботи з хворими. «Зараз ми працюємо, одна нарада вже відбулася в управлінні охорони здоров’я з управлінням внутрішніх справ, щоб у нас був наказ по області, який виконували б усі служби, оскільки трапляються ситуації, що можуть призвести до трагічних подій», – Володимир Ященко, генеральний директор Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні Чернігівської обласної ради.
Наразі у Верховній Раді лежить законопроєкт №3536, що має вдосконалити порядок надання спеціалізованої допомоги в обов’язковому порядку.
«Зараз така ситуація є, що люди, які мають психологічні розлади, відмовляються або закриваються вдома, і лікар-психолог не має доступу до них. Усі чекають, поки людина вдіє щось, що в законодавчому полі вважається правопорушенням. Цим законопроєктом усувається ця колізія і можуть подати заяву до суду не тільки лікар-психолог, а й член сім‘ї або уповноважений поліцейських на основі звернення громадян щодо порушення їхньої життєдіяльності для огляду особи в примусовому порядку», – Сергій Гривко, народний депутат України, автор законопроєкту.
Лікарі також розповіли, що останнім часом скарг на дії психічнохворих людей побільшало. Це колективні заяви від мешканців під’їздів, будинків чи навіть вулиць.
Журналіст – Ольга Лазун Оператор – Дмитро Дриганов
«Хворого госпіталізують до нашої лікарні. Ми комісійно оглядаємо хворого й ухвалюємо рішення про примусову госпіталізацію. Упродовж доби ми готуємо подання до суду про примусову госпіталізацію того чи іншого хворого, оскільки він небезпечний. І суд вирішує, задовольняти наше прохання чи ні», – Володимир Ященко, генеральний директор Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні Чернігівської обласної ради.
Окрім цього, фахівці зараз розробляють механізми, що врегулювали б питання роботи з хворими. «Зараз ми працюємо, одна нарада вже відбулася в управлінні охорони здоров’я з управлінням внутрішніх справ, щоб у нас був наказ по області, який виконували б усі служби, оскільки трапляються ситуації, що можуть призвести до трагічних подій», – Володимир Ященко, генеральний директор Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні Чернігівської обласної ради.
Наразі у Верховній Раді лежить законопроєкт №3536, що має вдосконалити порядок надання спеціалізованої допомоги в обов’язковому порядку.
«Зараз така ситуація є, що люди, які мають психологічні розлади, відмовляються або закриваються вдома, і лікар-психолог не має доступу до них. Усі чекають, поки людина вдіє щось, що в законодавчому полі вважається правопорушенням. Цим законопроєктом усувається ця колізія і можуть подати заяву до суду не тільки лікар-психолог, а й член сім‘ї або уповноважений поліцейських на основі звернення громадян щодо порушення їхньої життєдіяльності для огляду особи в примусовому порядку», – Сергій Гривко, народний депутат України, автор законопроєкту.
Лікарі також розповіли, що останнім часом скарг на дії психічнохворих людей побільшало. Це колективні заяви від мешканців під’їздів, будинків чи навіть вулиць.
Журналіст – Ольга Лазун Оператор – Дмитро Дриганов
Джерело: cheline.com.ua
Фото з мережі
Фото з мережі
