Завантаження ...
banner
banner

Історія про непереборний оптимізм і величезну силу духу чоловіка з Ніжинщини

Валерій Пархоменко, Вертіївка, травма, лікування, інститут нейрохірургії, операція, сила духу

Якщо вас раптом охопила нудьга і ви засумнівалися у власних силах, то вам варто прочитати життєписи людей з обмеженими можливостями. Адже вони змогли подолати колосальні проблеми, які і «не снилися» іншим. На сьогодні серед нас чимало людей, які маючи серйозні проблеми зі здоров’ям не зупинилися, а довели собі і світу, що інвалідність – це не обмеження, а простір для дивовижних досягнень. Пропонуємо до уваги історію Валерія Пархоменка з Вертіївки. Його життя один день поділилося «на до і після», але він не втратив оптимізму, а навпаки, іде вперед та надихається на нове.

5 червня, 2007 рік. Цей літній день, який змінив звичне життя 20-річного юнака назавжди. Згадує: «Допомагав мамі кропити бур’ян на залізничних коліях (мама працювала на залізниці). Опісля вирішив скупатися на місцевому ставку, «Лебединому». Пірнув, удар головою об дно, а далі нічого не міг зрозуміти. Свого тіла не відчував. Вода викинула мене на поверхню, як поплавок: ні руки, ні ноги не рухалися. Добре, що на ставку був не один. Хлопці побачили – витягли і поклали на березі. Викликали швидку, і в райлікарню. Далі – обласна лікарня, і діагноз – травма шийного відділу хребта : 6 хребець зламаний, 7 – пошкоджений. Великий фізичний біль, та ще більше «пекло в середині» – Як? 16 червня мало виповнюється 21 рік, ще стільки планів на життя : молодий, сильний, а лежу нерухомо у ліжку. За вікном вирує життя, а я дивлюся у стелю.

Далі на Валерія чекав інститут нейрохірургії і серйозна операція. Пошкоджені хребці укріпили титановими дисками. Ліва сторона тіла почала потроху відновлюватися, нарешті відчув свої руки. Далі, реабілітаційні центри для «шийників» – спинальний санаторій імені Н. Бурденко, санаторій імені Н. Пирогова.

Там побачив, що я «такий» – не один, – говорить Валерій, –Є важчі, і що головне – люди не падають духом. Процедури зробили своє, як фізично так і морально: почав спиратися на дві палички, а найголовніше – з’явилася мотивація, укріпилося відчуття, що все буде добре. Треба жити далі… Мав велику підтримку від батьків, рідних, друзів, односельців.

Одного разу сусід Валерія знайшов у газеті статтю, де описано механізм своєрідного трьохколісного велосипеда. По зразку сконструював такий пристрій і хлопцю. Тепер життя Валерія не обмежувалося чотирма стінами, і він власними ногами виїжджав у «світ до людей».

Валерій Пархоменко, Вертіївка, травма, лікування, інститут нейрохірургії, операція, сила духу

Валерій на своєму трьохколісному

Давали результат і спортивні вправи. «Ще до травми я встиг опанувати професію зварювальника. Вміння були затребувані. І хоч руки були мало слухняні, та все ж зварювальний інструмент тримали міцно. І односельці, дякую їм, – говорить молодий чоловік, – постійно «підкидали» роботу, гукали допомогти. Фізичними вправами займався постійно, не зупинявся, і невдовзі з трьохколісного велосипеда пересів на трьохколісний скутер», – всміхнувся Валерій.

А сьогодні у нього у нього в помічниках невеличкий тракторець, і хоббі і робота: допомагає і по господарству, і на городі.

Валерій Пархоменко, Вертіївка, травма, лікування, інститут нейрохірургії, операція, сила духу

«Велике діло – відчувати що потрібен, – ділиться Валерій, – а ще стараюся знаходити нові заняття для себе. Зацікавився спірографією – «писання вогнем». Ця техніка застосовується в декоративно-прикладному мистецтві і в художній графіці. І відома вона більше, як випалювання по дереву. А ще малюю по дереву фарбами. Захопився фотографією. Знімаю відео краєвидів рідного села. Монтую кліпи, які викладаю у мережу фейсбук. Це для душі. Придбав бінокль – виїжджаю на природу, спостерігаю за птахами. Почав цікавитись психологією, філософією. Розвиваюся духовно. Зараз стільки можливостей є, допомагає Інтернет. Багато читаю. Цікавлюсь релігією. А головне – не закриваюся, йду до людей.»

Валерій Пархоменко, Вертіївка, травма, лікування, інститут нейрохірургії, операція, сила духу

Роботи Валерія

Валерій Пархоменко, Вертіївка, травма, лікування, інститут нейрохірургії, операція, сила духу Від тієї дати, 05.06.07 вже пройшло 13 років. Валерій повноцінний член суспільства! На його долю випало нелегке випробування, однак він, долаючи труднощі, проявив силу духу і непохитну віру в життя. Його мужність та оптимізм – приклад для інших.

Валерій Пархоменко, Вертіївка, травма, лікування, інститут нейрохірургії, операція, сила духу

Він живе наповну і мріє, мріє глобально:  Щоб був мир на землі, щоб люди чули один одного, відкидали свій егоїзм, досягали гармонії і жили по законах моралі!», – ділиться Валерій.– Яким би не було твоє фізичне тіло, та повноцінне життя доступне. От тільки доступне за умови, що своє серце сповнюєш любов’ю і жагою до життя. І повірте тоді ви здатні творити зі свого життя шедеври».

Тетяна Марченко для nizhyn.city

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: