Суспільне Чернігів разом з істориком Володимиром Пилипенком розпочинає цикл матеріалів «Найвідоміші родини Чернігівщини».
Суспільне Чернігів разом з істориком Володимиром Пилипенком розпочинає цикл матеріалів «Найвідоміші родини Чернігівщини». Тарновські, Галагани, Розумовські, Милорадовичі – чому ці прізвища залишились в історії та що ці родини лишили після себе?
Ніжинська родина Спаських, хоча і не дуже відома пересічному шанувальнику історії, проте залишила помітний слід в українській історичній науці. При чому це не династія, а одне покоління родини – двоє братів та сестра.
Родина походила зі Стародубщини, і впродовж трьох поколінь її члени були православними священниками і служили в Ніжині. З-поміж них найвідоміший був протоієрей Георгій Спаський, батько Євгенії, Івана та Феодосія Спаських.
Будинок Спаських у Ніжині
Родина користувалася авторитетом у ніжинців. Так, під час білогвардійського погрому євреїв у Ніжині протоієрей Георгій сховав у своєму будинку майже 30 родин ніжинських євреїв. Денікінські солдати не ризикнули увірватися до будинку священника.
Родину розділили революційні події 1917-1921 років, адже троє старших братів пішли за білогвардійцями і згодом були змушені емігрувати. Таким чином один із братів, Феодосій Спаський, потрапив до Парижу, де продовжив сімейну традицію і став священиком. Написав підручник церковних співів.
Діти родини Спаських
Старша дитина у родині – Євгенія, була сестрою-жалібницею на фронтах Першої світової війни. Саме під час перебування на фронті на Західній Україні у неї з'явився інтерес до української етнографії та традиційного мистецтва. Вона ж стимулювала зацікавлення історією у молодшого члена родини – Івана Спаського. Згодом він став відомим музейником, нумізматом, доктором історичних наук та головним зберігачем Відділу нумізматики Державного Ермітажу. Зараз Іван Спаський вважається засновником радянської нумізматики.
Євгенія та Іван Спаські
Євгенія Спаська
Іван Спаський
Найтрагічніше склалася доля Євгенії Спаської. Через конфлікт із владою навколо особи її вчителя і близького друга Данила Щербаківського, їй не дозволили стати директоркою музею. На початку 1930-х років без оприлюднення звинувачень жінку арештували та заслали до Казахстану. До наукової діяльності Євгенія Спаська повернулася лише після Другої світової, зробивши кар'єру етнографа, спеціаліста із українського, казахського, кримсько-татарського народного мистецтва, народної вишивки та кераміки.
До України вона так і не повернулася.
Зараз у Ніжині відновлюють пам'ять про Спаських: краєзнавчий музей назвали на честь Івана Спаського. Про Євгеню Спаську нагадує меморіальна дошка на стіні гімназії, де вона навчалася. Зберегли родинний будинок.
Краєзнавчий музей Спаського, м. Ніжин
Малюнок меморіальної таблиці Євгенії Спаської
Медаль в Ермітажі з портретом Івана Спаського
Світлини з відкриття меморіальної дошки родини Спаських
Повну версію історії про родину Спаських слухайте у програмі «Проста історія з Володимиром Пилипенком» за посиланням https://soundcloud.com/uachernihivradio/prosta-storyavipusk-1725-travnya-2019-spask
