Місяць і 40 днів вже минуло з дня смерті ніжинського ортопеда-травматолога Дмитра Паляниці. Помер 18 квітня 75-річним від ускладнень «ковіду». Лікувався в ніжинській та чернігівській обласній лікарнях. Мав супутні захворювання, які й стали мішенями для коронавірусу.
— Дмитро Васильович до останнього ходив на роботу, — говорить Ігор Садовський, завідувач хірургічним відділенням Ніжинської центральної районної лікарні. Саме в хірургії в останні роки працював Паляниця.
А до медичної реформи очолював чи не єдине серед районних лікарень відділення травматології та ортопедії. Жартома називав себе сепаратистом. Бо відокремився тоді від хірургії. Мав у своєму відділенні спочатку.45 ліжок. І вони були заповнені. Згодом кількість ліжок все зменшувалася.
Пролікував сотні людей. Григорій Івашко з Лосинівки, Олексій Красновид з Талалаївки Ніжинського району, Анатолій Пушкін з Ніжина, Віталій Польгуй з Черняхівки, Юрій Савка з Липового Рогу, Ольга Гузь, Аліна Салата, Валентина Ляшенко...
Умів лікувати і багатого, і бідного. Шукав нестандартні рішення. Наприклад, таз породіллі колись стягнув саморобною конструкцією з ременів. Лежала вдома і годувала дитя, і все зрослося.
Не відмахувався від пацієнта, як від надокучливої мухи, пояснював, жартував, підбадьорував. Приходив до прооперованих, які були після наркозу ще у напівсвідомості, і казав, що операція минула добре, все позаду. Це заспокоювало і давало силиь для одужання.
А народився Дмитро Паляниця у Чернівецькій області, у 1945 році. Казав, що пробивався до освіти й медицини, як билинка крізь каміння.
gorod.cn.ua, Тамара Кравченко, «Вісник Ч» №27 (1834) від 8 липня 2021
