29 липня зробили тестовий прогін першого пробного спец-потягу, який віз імітатор контейнера з радіаційними відходами до Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Знаходиться ЦСВЯП десь за 40 кілометрів від сіл Чернігівської області.
Ядерне паливо — це таблетки урану, упаковані всередину тепловидільних елементів (ТВЕлів). Пара пучків ТВЕлів у спеціальних контейнерах створює тепловидільні збірки. Тисяча шістсот збірок, занурених в активну зону реактора, народжують енергію. Жоден з сучасних типів реакторів не може забезпечити повне вигорання палива. Отож збірки після вигорання урану виймають з реактора і для охолодження занурюють у спеціальні басейни, де вони зберігаються кілька років. А потім вже відправляють у сховище відпрацьованого ядерного палива.
Іхав той спецпотяг реконструйованою залізничною ділянкою «Вільча - Янів». Її довжина 43 кілометри. З’єднує центральну магістраль «Укрзалізниці» зі сховищем. Саме сховище почали споруджувати ще в листопаді 2017 року. Одна з компаній, що брала участь у будівництві, тодішнього нардепа від Чернігівщини Максима Микитася.
Торік у грудні добудували перший комплекс. Ще 14 обіцяють до 2040 року — паралельно із заповненням майданчика-сховища контейнерами. За підрахунками розробників, автономна установка може зберігати відпрацьований уран сто років. На відкриття залізничної гілки приїхало начальство із столиці. «Саме цією колією, починаючи з вересня 2021 року, до ЦСВЯП підуть потяги з відпрацьованим ядерним паливом із трьох українських АЕС: Рівненської, Хмельницької та Південно-Української. А згодом, услід за провідними країнами світу, Україна розвиватиме технологію подальшого використання паливних ядерних відходів. Тому сьогоднішня подія є надважливою і для майбутніх поколінь», — заявив Петро Котін, керівник НАЕК «Енергоатом». — Відкриття сховища дозволить більше не відправляти ядерний вантаж до Росії. І зекономить Україні 200 мільйонів доларів. До того ж, відпрацьоване ядерне паливо — це цінне джерело сировини для технологій майбутнього.
І додав:
— Із початком експлуатації першого пускового комплексу ЦСВЯП атомники також докладатимуть зусиль, щоб відновити інфраструктуру, господарську й туристичну діяльність у зоні відчуження, де розташоване сховище. А Іванківська, Поліська і Славутська громади, що межують із зоною, отримають додаткові кошти на соціально-економічний розвиток. ( Про нашу область ні слова. — Авт.)
Чернігівщина постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Тепер житимемо по сусідству не тільки.з саркофагом, а й зі сховищем.
Багатьох цікавить, чи не через Прилуки, Ніжин та інші залізничні станції, а також Чернігів, везтимуть ядерні відходи?
Завозити відпрацьований уран можна тільки залізницею, у вагоні, обшитому свинцем. Возитимуть ядерний вантаж з атомних станцій до Коростеня, Овруча і далі через Вільчу,— на Янів.
Сховище — в чотирьох-п’яти кілометрах від саркофага. Від села Сорокошичі на Козелеччині, навпрошки через болота, до нього трохи більше 30 кілометрів. Якщо в сонячну погоду залізти на вежу місцевого лісництва, то можна побачити, як виблискує новий металевий конфаймент, яким накрили старий бетонний саркофаг.
За офіційними даними, від ЧАЕС до межі а Чернігівською областю — 40 кілометрів, а до Чернігова — 78. До села Неданчичі, що на Ріпкинщині, — через міст кілометрів 60.
— Від Неданчичів до Чорнобильської АЕС навпростець кілометрів 35-40. Багато односельців там працювали донедавна. А після Нового року пройшли реорганізація і скорочення. Залишилося менше тридцяти, — розповідає Олександра Пігор, староста Неданчицького старостинського округу Любецької ТГ.
— Олександре Іванівно, що люди думають з приводу відкриття сховища?
— У нас ніхто про нього не говорить. Буду дізнаватися.
— Чи міряють у селі радіацію?
— Давно вже ні. І в старостаті дозиметра немає. Вже більше 35 років минуло після аварії, а наслідки не дають забути про неї. Майже всі, хто помирає в старостинському окрузі (до нього входить вісім сіл. — Авт.), з онкологією. І старі люди, й середнього віку.
gorod.cn.ua, Валентина Остерська, «ВісникЧ» №31 (1838) від 5 серпня 2021
Фото з мережі
