Комунального транспорту у Ніжині немає. Є приватні фірми перевізників, які вигравши конкурс на перевезення, працюють в Ніжині.
А ще є просто окремі власники автотранспорту, котрі за особистим бажанням займаються перевезенням ніжинців у нічну добу. Працюють в режимі маршрутного таксі. Ось до цієї, останньої категорії перевізників, міська влада взагалі немає жодного відношення. Тобто вони працюють нелегально і САМОВІЛЬНО: самі собі встановлюють графік роботи, тарифи на перевезення. Це фактично ті ж таксисти, тільки нелегальні та з меншими тарифами.
Повідомляє сайт uezd.com.ua
У рамках експерименту журналіст вирішила самостійно добратися до залізничного вокзалу у нічний час.
Приблизно о 23 год 30 хв на зупинці «Міськлікарня» зупинилася порожня маршрутка №39. Водій миролюбно пояснив, що його робочий день завершено, він їде на стоянку. Щодо нічних перевізників, відповів так: «Це зовсім інша «контора», вона немає ніякого відношення до двох фірм, які офіційно займаються перевезенням жителів Ніжина. Ці хлопці працюють суто на себе, там ніхто не відповідає за якість доставки. Ціни також встановлюють собі самі, попередньо домовившись один з одним. До речі, на мій погляд, 15 гривень – не така вже захмарна вартість за проїзд, враховуючи період доби і підвищення цін на пальне».
Приблизно о 24 год 10 хв до залізничного вокзалу під’їхав невеликий мікроавтобус. «Це і є, так би мовити, нічна маршрутка», — зауважили люди на зупинці.
Через кілька хвилин до Ніжина прибула чергова київська електричка. Людей – небагато, до двох десятків. Поспішали так, що було страшно стояти у них на шляху. Зрозуміло: люди з роботи. Швидко повкидали в автівку сумки і рюкзаки, швидко розмістилися. Передали водію за проїзд, і автівка рушила з місця. Намагання журналіста поспілкуватися з людьми закінчилися невдачею.
Ми зрозуміли, що пасажирів нічних маршруток просто так не розговорити, тому було прийнято рішення «піти іншим шляхом».
Після 3-ої години ранку від міської лікарні щодня відправляється нічна маршрутка до залізничного вокзалу – аби встигнути під першу електричку до Києва. Скористатися такою нагодою вирішила і журналіст «УН».
Перш за все хочеться сказати: мікроавтобуси, які здійснюють перевезення пасажирів вночі, дуже незручні – вони маловмісні, тут неможливо розвернутися. Особливо важко доводиться високим чоловікам, які буквально впираються головою у стелю. Люди злі, бо надворі – дощ, до того ж хочеться спати. А їхати треба.
Пасажири нічного рейсу без зайвих питань і нагадувань водія передають гроші за проїзд.
«Дякувати Богу, що хоч ці маршрутки ходять», — розпочинає потрібну нам розмову літня жіночка.
Помалу пасажири «прокидаються», вступають у розмову: такі поїздки об’єднують народ, з’являються спільні теми. Звичайно, не оминули тем про підвищення цін на опалення в країні, маршрутні перевезення. Розуміють, що незабаром тарифи підростуть і в Ніжині, адже «всю Україну чекає така доля». Тому на роботу до Києва все одно їздитимуть.
Коли журналіст «УН» натякнула про високий тариф у 15 гривень, літній дядько гримнув: «Не подобається – не їздіть! На таксі – краще!». У відповідь – тиша. Адже, всі згодні.
На вокзалі ми поцікавилися у таксистів, за яку ціну вони згодні доставити пасажира, приміром, до тієї ж міської лікарні. Називають цифру – плюс-мінус 90 гривень. Враховуючи, що вказана відстань доволі не велика, таку ціну можна вважати захмарною. Але ж є попит і на ці послуги, у противному випадку таксисти не працювали би. Дядько у маршрутці знав, що казав: різниця між 15 гривнями у нічній маршрутці та 90 гривнями у таксі – чимала. У таксі точно не наїздишся.
Пізніше нам вдалося розговорити ще одного чоловіка, який розповів: нічні маршрутки курсують з різних районів міста приблизно в один і той же час – аби доставити ніжинців до електричок. На вартість проїзду, з його слів, нарікають в основному жіночки, і це зрозуміло: кожній доводиться думати, чим щодня нагодувати родину, забезпечити дітям комфортні умови проживання. Тому трясуться за кожну копійчину. Чоловіки ж просто заробляють. А кого не влаштовують умови пересування у транспорті або умови роботи, ті сидять вдома. І клянуть державу та долю.
