Холодно. Густий туман немов павутина закутує все місто. Дощу немає, але сирість і волога пронизують до кісток. Ніжин наповнений напруженням і хвилюванням. Тривога відчувається навіть у повітрі...
Холодно. Густий туман немов павутина закутує все місто. Дощу немає, але сирість і волога пронизують до кісток. Ніжин наповнений напруженням і хвилюванням. Тривога відчувається навіть у повітрі.
Навпроти міськради з самого ранку стоїть камуфльований «Фольксваген» з чорними військовими номерами. Ближче до 12-ї години на площі Франка з’являється все більше людей: ось з маршрутки виходить хлопець з футляром для якогось музичного інструменту, напевне труби, і йде до міськради; з іншого боку туди ж ідуть дівчата з концертним вбранням. А ще за кілька хвилин простір біля міськради заполоняють школярі з жовто-блакитними прапорами і плакатами з привітаннями, дорослі і діти з квітами.
У Ніжині сьогодні свято – додому на відпочинок повернулися бійці 13-го батальйону територіальної оборони.
12:00. Площу охоплюють звуки сигналів автомобілів, які починають їздити по колу і з’являється жовтий шкільний автобус який привіз наших бійців. Урочисті привітання, радість, квіти, музика, яку мало хто помічає і ледь стримувані сльози. Обійми друзів, родичів, бойових побратимів змінюються фотографуванням, спочатку з тими ж друзями та родичами, а потім і загальним фото на порозі міськради. А далі покладання квітів Героям Небесної сотні, куліш біля Всіхсвятської церкви і, нарешті, дорога додому.
Втома помітна на обличчях воїнів, а відпочинок і дім – лише на кілька тижнів...
