Завантаження ...
banner

Не вірилося, що це відбувається з нами. Немов дивишся фільм жахів...

278779209_2134848076695979_3088587234363743209_n.jpg

Владислав, на пвсевдо "Рішала", у мирному житті працював у сфері GPS-моніторингу. Хлопець каже, що рішення йти воювати прийняв відразу.

25 лютого Владислав пішки дістався найближчого військкомату, бо транспорт на той момент не ходив.

 

Дочекався маму, поговорив з нею. Розумієте, я не збирався їхати з Києва, це моє місто. Для себе я вбачав тільки один варіант – йти захищати свою землю. Чекати повістку не збирався, вирішив діяти.

Йому запропонували приєднатися до 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. 

 

26-го я вже був у частині, де нам видали амуніцію. Ну і, власне, одразу я потрапив на Мощун, – говорить Владислав.

 

Боєць говорить, що найтяжчим особисто для нього був момент, коли він вперше отримав контузію. Тиждень Владислав був у шпиталі, вилікувався, повернувся до побратимів – і знову в бій!  

ОК "Північ"