В 20-х числах березня до будинку Василя Приймаченка потрапив російський снаряд. На той момент чоловік вийшов на вулицю і це врятувало йому життя.
Василь вирішив не завдавати клопіт сусідам та поселився у вуличній вбиральні. Там він спав, слухав радіо і читав книжки. Їжу готував на вогнищі, а вмивався дощовою водою. Покинути життя у вбиральні та переселитися до дитсадка його вмовили волонтери. У майбутньому для таких людей як Василь, які втратили дах над головою, влада планує збудувати модульні містечка.
“Лежав-лежав, аж в туалет захотілося. Тільки вийшов в туалет, сів, і такий не хлопок, а удар, затрусилося все”, - розповідає Василь Примаченко.
“Пробив свердловину перед новим роком, пральну машину поставив, і все пішло. Газова плита, котел, холодильник, мікрохвильовка, нема нічого”.
Василь Приймаченко тиждень жив у сусідів. Потім туди приїхали родичі. Чоловік взяв у волонтерів кілька ковдр та вирішив жити у вбиральні. Каже, що звик до всього, адже працював водієм і все життя провів у відрядженнях. Зараз йому 64 роки. Василь зізнається, що звик жити у вузькій кабінці. За їжею ходив до пуктів видачі. Зараз чоловік має кімнату у дитсадку, куди його заселили волонтери. Тут він зарядив телефон та зміг подзвонити дружині. Вона разом з донькою та двома онуками зараз у Німеччині.
Таких людей волонтери у Чернігові знаходять щодня і всім дають тимчасове житло у дитсадку, говорить Олег Бібіков (голова правління БФ "Іскра добра"). Обласна військова адміністрація розглядає можливість встановлення модульних містечок для людей, які втратили житло внаслідок російської агресії. Це буде тимчасовий прихисток до відновлення зруйнованих помешкань. Зі слів голови адміністрації В’ячеслава Чауса, у Чернігові планується встановити два модульні містечка у найбільш постраждалих районах.
Сам Василь Примаченко не уявляє, як йому далі жити, коли втрачене все, що він наживав 40 років, а перспективи у відбудові свого житла він не бачить.
