Ковід і досі серед нас: інтерв’ю з жителем Ніжинщини, який нещодавно переніс цю хворобу

В Україні продовжується війна і на жаль, коронавірусна хвороба також «блукає світом». COVID-19 нікуди не зник і не залишив нас у спокої.

У Ніжині також дещо почастішали випадки захворювання на коронавірус, про це свідчать статистичні дані від медичних закладів міста. Раніше ми писали:  Коронавірус і війна: чи зникла ця хвороба у Ніжині і чого очікувати восени 2022. Про симптоми, перебіг та підступність цієї хвороби журналістам MYNIZHYN.com розповів 46-річний боєць з Ніжинщини Сергій Жук, який нещодавно перехворів на корона вірусну хворобу. 

- Де вас застала ця хвороба? Що ви відчували, які симптоми, чи зрозуміли, що це він, той самий, злощасний ковід? Чи деякий час просто лікували простуду? 

- В мене з першого дня була досить велика слабкість і висока температура. Хотілося постійно лежати, бо не було сил. Я відчув, що це не просто простуда, а якісь дивні відчуття, не було нежитю, горло не
боліло, а просто «валить з ніг» в перші ж дні. Я був у частині. Причому моїх побратимів, з якими я контактував, перевірили, у них все нормально, вони не захворіли. 

- А все ж таки хочу уточнить: хвороба просто звалила вас з ніг, чи більш-менш протікала не важко? 

- Ви знаєте, от в перший день так, мене просто, як то кажуть, звалило з ніг, а на другий день вже стало набагато легше. Та все одно я звернувся за медичною допомогою, зробили тест і він виявився позитивним.
Причому, дякувати Богові, що в перші дні я це зробив, аби хвороба не перетікала в більш небезпечну фазу: із запаленням легень або ж якимись іншими ускладненнями. 

- Як ви думаєте де і чому ви його підхопили? 

Навіть не можу сказати де і як? Просто, як то кажуть, «на рівному місці». Причому, я переважно перебував на свіжому повітрі, не у приміщені і оті всі поради, щодо частого миття рук, дотримання гігієни – всіма цими правилами не нехтував. 

- Скільки ви перебували на лікуванні? Як довго воно тривало? 

- Мене направили на стаціонарне лікування і я перебував там близько 10 діб. З перших днів почалося інтенсивне лікування: уколи, крапельниці.  Причому крапельниць було дуже багато і вони в перші ж два дні мені допомогли, я відчув себе краще і швидко почав одужувати. Можливо, в мене хвороба просто перетікала в легкій формі, а може це завдяки тому, що я вчасно та швидко звернувся до лікарів. 

- Чи надходила допомога від держави, чи все потрібно було купувати самотужки? 

- Ой, ні – сам я абсолютно нічого не купував, повністю все моє лікування фінансувала держава. 

- А що, на вашу думку, страшніше: війна чи ковід? 

- Війна (відповідає, не задумуючись, сумно зітхаючи – авт.) 

- Як ви думаєте, чи можна від нього зараз вберегтися і як? Чи виникли у вас якісь особисті поради, рецепти, тощо? 

- Я не знаю, навіть що сказати з цього приводу, бо я нормально себе почував, наче й не контактував з хворими, і тут різко, буквально хвилин за 5 я просто не міг встояти на ногах, бо була така сильна слабкість, яка виникла наче нізвідки… І гігієни я дотримувався, а масковий режим… маску просто часто потрібно міняти, тоді мабуть вона може захистити. 

- Як ви себе почуваєте після і що радять лікарі? 

- Зараз я нормально себе почуваю. Причому, полегшення настало вже на другий, третій день. А після хвороби пройшло вже неділь дві. Але можу сказати, що ця хвороба підступна. Жартувати з нею не можна і
відтягувати звернення до лікаря теж, бо я, чесно кажучи, не знаю, як би було, якби я махнув рукою на своє самопочуття і подумав би, як багато хто з нас зазвичай і робить: та все нормально, пройде! Ні, в даному
випадку я б сказав, що не треба забувати про те, що дійсно – ковід нікуди не подівся і нам потрібно боронити свою країну і берегти себе і своїх рідних.