День отоларинголога - 29 вересня. Отоларингологія представляє одну згілок медицини, яка спеціалізується на діагностиці та лікуванні вуха, горла, носа, а також патологій голови і шиї.
Практикуючі лікарі з даної спеціальності називаються оториноларингологами, але частіше використовується скорочення ЛОР - від слова «ларінгооторінолог».
MYNIZHYN.com підготував інтерв’ю з ніжинським отоларингологом Віталієм Чайкою. Ми поговорили з ним про роботу медиків в умовах війни, про те, як вплинула війна на здоров’я людей, які хвороби зараз почастішали та що найбільше вразило лікаря у перші дні повномасштабного вторгнення рф на територію України. Читайте про все це детальніше у нашому інтерв’ю.
.jpg)
- Скажіть, де вас застав ранок 24 лютого? Що тоді відчували, які емоції, переживання можете пригадати?
- Я був вдома, у Ніжині. Рано-вранці мене розбудив собака, який почав голосно гавкати, після гучних вибухів, які того ранку пролунали у нашому місті. Пам’ятаю, як тоді почалась активність різних силових структур: кудись їхали поліцейські авто, ДСНС, тощо. Я зрозумів, що почалася війна.
« Багато людей пропонували лікарні допомогу: як волонтери так і просто жителі нашого міста. Приносили і ковдри і перев’язувальні засоби і навіть їжу».
- Чи вірили, що війна прийде і на нашу землю?
- Ні, я не вірив у повномасштабне вторгнення РФ на Україну. Думав, що все ж таки воєнні дії будуть відбуватися у тих областях, де і раніше було, скажімо так, досить не спокійно – це Луганська, Донецька області. Але війна прийшла і в Чернігівську область і ми повинні були працювати. В перші тижні повномасштабного вторгнення працювали не в поліклініці, а здебільшого, в приймальному відділенні та у стаціонарі. Зусилля майже всіх лікарів були зосереджені саме там. Після обстрілів привозили наших поранених воїнів, у яких були вогнепальні поранення і вони потребували медичної допомоги: ми діставали уламки і з носа, із ротової порожнини, надавали медичну допомогу після вогнепальних поранень, тощо.
А ще я не очікував на те, що наші люди будуть настільки згуртовані! Це мене найбільше вразило! Це була злагоджена команда, яка намагалася прийти на допомогу. Дуже багато людей тоді пропонували лікарні свою допомогу: як волонтери так і просто жителі нашого міста. Приносили і ковдри, і перев’язувальні засоби, і навіть їжу. Волонтери часто уточнювали, що саме нам потрібно і намагалися привезти нам необхідні медикаменти. Адже в перші дні вторгнення ми були просто відрізані від постачання тих чи інших засобів.
- Якщо повернутися до сьогодення, то як зараз змінилася робота лікарів у даній сфері, тобто отоларингологів: що змінилося, а що ні? Приміром, на що люди частіше почали скаржитися, чи вплинула війна на здоров’я людей саме лор-органів?
- Ви знаєте, в перші тижні повномасштабного вторгнення мало хто звертався зі скаргами, бо люди були дуже налякані і, звісно, що було не до того. Та й багато хто просто не мав змоги звернутися до лікаря. А от коли російські війська відступили з Чернігівської області, тоді люди почали приходити, на жаль, з різними занедбаними формами захворювань.
- З настанням осені чи почастішали зараз ГРВІ, чи повертається з новою силою до нас той самий злощасний ковід?
- З настанням холодів – так, люди переохолоджуються і часто звертаються зі скаргами або на нежить, або на біль у горлі чи зі скаргами на хвороби вуха. Почастішали й риносинусити, гайморити, також є випадки ангіни. Щодо ковіду, то інфекційні хвороби, це не зовсім наше питання, ми скоріше надаємо допомогу та консультуємо після ускладнень різних інфекційних хвороб.
- А з чим до вас найчастіше зараз звертаються ніжинці?
- Часто звертаюся зараз хворі з риносинуситами. Це запалення слизової оболонки в навколоносових пазухах, що супроводжується порушенням функцій носового дихання, появою неприємних больових симптомів та набряків.
- Що зараз найскладніше у ваші роботі?
- Зараз найважливіше – це закінчення війни. Вірніше наша Перемога і ніяк не інакше! А з усіма іншими складнощами ми впораємося. Адже ми працювали в умовах пандемії і зараз працюємо в умовах війни.
- А щоб ви порадили тим людям, які звикли скажімо так, «махнути рукою» на всілякі недуги лор-органів і не звертатися до лікаря? Чи це може бути дієво, по типу само пройде чи ні? Адже говорять, що не варто «входити в хворобу», якщо вона не так вже й турбує?
- Не всі наші захворювання такі вже й небезпечні, але…Приміром, якщо взяти до уваги алергічний риніт і якщо він нелікований – це передвісник бронхіальної астми. Тож, якщо його не лікувати, то буде гіперчутливість не тільки носової порожнини, а й трахобронхіального дерева. Це більш небезпечне захворювання. Тому всі наші захворювання, які здаються на перший погляд незначними, потрібно вчасно лікувати аби попередити розвиток їх ускладнень. Якщо пацієнти вчасно будуть звертатися за медичною допомогою і вчасно проходити курс лікування, то ускладнення можуть не виникнути або перетікати, хоча б, в більш легшій формі.
У цей День ми вітаємо наших лікарів «вуха, горла, носа» і бажаємо їм міцного здоров’я, успіхів (і не тільки в медичній практиці), сімейного щастя і довгих років спокійного життя під мирним небом!
Фото з архіву лікаря
