Завантаження ...
banner

Ще один герой пішов у засвіти

Ще один герой пішов у засвіти фото

Під Бахмутом загинув наш земляк – коропчанин Табірца Іван Іванович, 24.12.1989 р.н. Ворог відібрав життя сина і брата, чоловіка, батька, друга, побратима… Спортсмен-чемпіон, красень, справжній богатир, мужній, дуже сильний і витривалий. Про це повідомляють у Коропській селищній раді.

Недавно створив родину, маленькому синочку – всього 2 місяці… Справжній воїн. Молодий чоловік став на захист України ще у 2014 році, у складі 41-го Чернігівського батальйону територіальної оборони. А з першого дня повномасштабного вторгнення росії разом зі старшим братом і батьком пішов боронити Україну від загарбника. У батьківському домі сьогодні – невимовне горе…

Івану Івановичу та Олені Миколаївні дуже болить. Син для них – це сонце у житті, це світло, це радість, гордість, це майбутнє. На жаль, вкрадене ворогом… Наш майбутній захисник зростав спокійним, неконфліктним, товариським. Це розповідає його мама… Дуже поважав старших. У родині панували чудові стосунки. З братом – завжди один за одного, з мамою – жодних таємниць і секретів, ділився всіма переживаннями, які знаходили прихисток у дитячій душі… Був працьовитий, трудився вдома, допомагав родичам – десь дрова порубати, город викосити, це не була проблема. Не сидів ніколи без діла, завжди чимось займався, постійно був у русі, завжди прагнув себе проявити. Дружив з однолітками, молодші «тягнулися» до нього.

Якийсь час Іван, навчаючись у старших класах, навіть проводив спортивні тренування з дітьми. Спорт – то окрема сторінка біографії Івана. Він був кращим у боксі, у волейболі, в силових дисциплінах… Після закінчення школи служив у армії – у 25-й окремій Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді. Потім вступив у Глухівський педагогічний університет. Частинка життя Івана пов’язана з далекою африканською країною. Дужий, спортивний юнак був особистим охоронцем у Кенії.

Після Африки повернувся до України, працював у Києві, в охороні суду. Потім АТО, війна. У батьків навіть і сумнівів не було, що син піде захищати Україну від ворога… Наш молодий земляк боровся до останнього на передовій за нашу спільну мрію – за Перемогу України.

Схиляємо голову та низько вклоняємось батькам – Олені Миколаївні й Івану Івановичу, – висловлюємо щирі співчуття дружині Ользі і сину Яну, всім рідним, близьким, друзям, побратимам та всім, хто знав полеглого Героя.

Слава Герою! Вічна пам’ять!

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: