Завантаження ...
banner
banner

В Чернігові можна побачити неймовірні вироби з бісеру (Фото)

В Чернігові можна побачити неймовірні вироби з бісеру (Фото) фото

Психологи говорять, що людина проживатиме яскравіше життя, якщо матиме хобі, захоплення або цікаві способи проведення вільного часу. Для Олесі Чичкан – це бісероплетіння та вишивка картин. Про це – в інтерв’ю з Олесею, сьогоднішньою героїнею рубрики «Люди».

Олесю, бісероплетіння – ваше основне заняття?

Ні, це хобі. Я працюю в Чернігівській малій академії наук учнівської молоді. Це позашкільний навчальний заклад. За освітою я – хімік, закінчила Чернігівський Національний педагогічний університет.

Скільки років ви у творчості?

Вишиваю з дитинства. Бабуся вишивала, то й мене навчила. А от плету вироби з бісеру впродовж останніх двох років. Переважно це брелочки і прикраси, зокрема ґердани, браслетки. Вишиваю також картини бісером, раніше вишивала хрестиком. Бісером вишивати сама навчилася. Після цього через якийсь час в інтернеті  побачила ґердани, зроблені різними людьми, і спробувала сама їх робити – за майстер-класами з YouTube.

 

Так розумію, що робота з бісером потребує витрат?

Не стільки матеріально, як час витрачаєш. Бо спершу треба знайти якісний бісер, щоб бісеринка до бісеринки. Бо з неякісного бісеру малюнок не матиме належного вигляду. Потрібно, щоб бісер мав певну стійкість, щоб він не обліз, не відламався. А також треба підібрати такі нитки, які не порвуться, якщо людина десь зачепиться ґерданом чи браслетиком. Щоб речі залишились цілими. І, звісно, потрібен час на плетіння цих речей. Тож мене не так матеріальні затрати бентежать, як потрібний час.

Свої роботи даруєте комусь?

Так. Свій перший ґердан, який власноруч зробила, подарувала мамі. Також у мене є знайома, яка також любить вироби з бісеру, то їй дарую. І буває, знайомі знайомих бачать мої роботи і кажуть: «О, класно, я таке хочу». Ще знайомі можуть замовити комусь на подарунок.

Чи є творчі плани на майбутнє?

Дуже багато чого ще хочеться спробувати зробити, але на все потрібен час. Адже більшість часу витрачаю на основну роботу. І фінанси потрібні. Хочу навчитися робити гарні солонки, яких нині дуже багато. Також бачила, що за кордоном люди вишивають нитками, які світяться, і роботи їхні дуже мають неймовірний вигляд. Тож хочу вишиванку собі створити таку, щоб ні в кого такої не було. Хочеться мікровишивкою зайнятися. Планів багато, а як буде – час покаже.

Спілкувалась Ірина Осташко

Фото – Олеся Чичкан

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: