У Ніжинському міськраионному суді розглядають цивільний позов рідних 6-річної дівчинки, яку трохи більше року на очах у матері переїхав сміттєвоз. Мати дівчинки, її батьки та рідна сестра добиваються моральної компенсації від комунального підприємства, водій якого задавив дитину. Сам же винуватець трагедії — 53-річний чоловік отримав вирок за скоєне (3 роки в’язниці) і зараз відбуває призначене покарання.
Про цю трагедію писали чимало всеукраїнських і місцевих ЗМІ . Біда сталася в Ніжині 4 грудня 2021 року близько 15-ї, коли дівчинка з мамою (яка тоді була на 8-му місяці вагітності) йшли з дому на зупинку. Дорогою вони викинули сміття в один із контейнерів.
— Сміттєві баки стоять метрів за 50 від нашого будинку. Ми з донькою тільки-но вийшли з дому, коли до контейнерів під'їхав сміттєвоз, — розповідає мама дівчинки - Hе глушачи двигуна з машини вийшов водій, заглянув у баки. Він бачив нас із донькою . Ми обійшли той сміттєвоз, я викинула сміття в бак, узяла донечку за руку, і ми пішли з нею далі - в бік зупинки. Встигли відійти десь метрів 15, і я відчула удар у спину (як виявилося, бортом). Ручка доньки вислизнула з моєї, і мене відкинуло вбік. А потім я побачила, що дочку затягло під колеса (шансів вижити дитина не мала, оскільки за висновком судмедекспертів сталася повна руйнація голови — Авт.). А водій на суді стверджував, що, перш ніж рушити заднім ходом (він пояснював, що баки були майже порожні і він вирішив під'їхати до інших. — Авт.), він подав сигнал і подивився у дзеркала заднього виду. Та хіба ми могли далеко відійти за 30 секунд? І ніякого сигналу він не подавав! Навіть не зміг пояснити судді, скільки разів сигналив і були це короткі чи довгі гудки.
Попри всі н'юанси водій (водієм сміттєвоза пропрацював 19 років) свою вину визнав. Йому світило від 3 до 8 років позбавлення волі. Суд дав мінімум. Він врахував каяття обвинуваченого, його позитивну характеристику, наявність хронічної гіпертонії, а також те, що він опікується старенькою матір'ю. Вирок оголосили ще в липні минуло року.
- Не думали оскаржити?
— Чесно кажучи, мені хотілося, щоб судова тяганина нарешті закінчилася, бо згадувати пережите дуже болісно. Та й дитину все одно не повернеш.
- Головне, що водія таки покарали. Я хочу, щоб він зрозумів, що треба дивитися, куди їдеш, а не нести маячню, що йому «пороблено», а моїй дочці «на долі написаний короткий вік».
- Кажуть, після трагедії Вас одразу поклали в лікарню «на збереження»...
- Ні. Я не схотіла. Треба було відбути похорон і поминки.Та й удома мене всіляко підтримували рідні, і в пологовому довелося б бути самій. На другий день після трагедії я сходила перевірити серцебиття плода. На щастя, мої переживання на дитині ніяк не позначилися. Донечка народилася здоровою.
Під час суду над водієм цивільного позову на розгляд не виносили. Його родина дівчинки подала окремо — у серпні.
— Бо в кримінальній справі потерпілою проходила лише мама дівчинки, а право на відшкодування мають усі члени сім'ї, оскільки їм теж була завдана моральна шкода, — зазначає адвокат.
— Чому позов подали проти комунальників, а не проти водія?
— Винуватець перебував у трудових відносинах із комунальним підприємством. А за законом відповідальність за завдану шкоду несе організація, якій належить джерело підвищеної небезпеки (у цьому випадку сміттєвоз).
Розгляд цивільного позову стартував минулої осені. Відтоді засідання призначалися вже тричі, проте щоразу відкладалися.
- Бо адвокатка, яка представляє інтереси комунального підприємства, весь час подає до суду клопотання про перенесення розгляду. То буцімто через проблеми зі здоров'ям, то через зайнятість. - обурюється жінка — Таке враження, що сторона відповідача просто затягує розгляд.
У позовній заяві постраждала родина та їхній адвокат просять 561 тисячу гривень моральної компенсації для матері покійноі дівчинки і ще по 300 тисяч гривень для дідуся, бабусі та рідної тітки, які мешкали разом із дитиною і теж тяжко переживають втрату.
— Страхова компанія, в якій був застрахований сміттєвоз, уже виплатила мені 39 тисяч гривень моральної шкоди. Саме тому в позові до комунального підприємства 561 тисяча, а не рівно 600, — пояснює жінка - Якби з боку комунального підприємства було розуміння трагедії і людське ставлення, то, може, ми й не подавали б того позову. Їхній представник приходив до нас, ще коли не минуло й сорока днів по донечці. Уявіть, уся родина в траурі, а він заходить у дім і каже: “Ну то як будемо розв'язувати проблему?” Ні краплі співчуття. Для нас це непоправна втрата, а для них всього-навсього проблема, яку треба розв'язати. Зрештою розмова завершилася обіцянкою виплатити нам гроші на пам'ятник. Та минуло більш ніж пів року, а ніхто так і не зв'язався з нами. І лише коли ми подали до суду позов, то комунальники відшкодували нам 13 тисяч гривень витрачених на похорон. Щодо моральної компенсації вони заявили, що готові виплатити 60 тисяч гривень. На їхню думку, цього достатньо...
— Родина винуватця ні копійки не дала?
— Дружина водія ще перед поминками занесла нам 15 тисяч гривень Потім іще двічі передавала гроші (10 і 5 тисяч). На суді водій заявив, що це він відшкодував. А представники комунального підприємства розказують, що то вони передали ці гроші через дружину водія. Хто з них бреше, а хто каже правду, я не знаю.
Істина може випливти на судовому засіданні. Воно має відбутися 22 лютого. Якщо його знову не перенесуть...
За матеріалами
Газети “Гарт” від 09.02.2023
