Пише дружина загиблого: «У тебе були великі мрії та ще більші перспективи й цілі. Пам’ятаю кожну. Ти — лідер у всьому. Мав досягти небачених масштабів. У тебе були геніальні ідеї та золоті руки. Хотілось тебе слухати та ніколи не набридало. Не знаю жодної теми, про яку б ти сказав — «не знаю». Я пам‘ятаю, як ти говорив, що робитимеш все, щоб ми були щасливі, здорові і відчували свою цінність. У тебе вийшло. Ти був другом, коханим і мудрим учителем. Завдяки тобі я зараз та, ким є.
Це чиста і дуже сильна любов, якої ти для нас ніколи не жалів. Ти, мене з дітьми, беріг від злого світу, прикривши своєю спиною. Брав проблеми на себе. Захищав.
Ми були одним цілим. А тепер без тебе пусто.
Стільки всього повинно було бути попереду. Але ти віддав своє життя за наше мирне небо, вклавши всю свою любов до України.
Ніколи за тебе не пробачим!!!
Завжди казав, що робиш все заради нашого з дітками блага, щоб у нас було все. А тепер у мене немає половини мене самої. Ми були одним цілим,кругом були разом.
Ми до останнього вірили в Чудо. Але нажаль, Чудо не відбулося...
Ми дуже сумуємо за тобою наш любячий і турботливий татко,мій коханий чоловік...
Без тебе стало пусто і нестерпно боляче усвідомлювати, що ти назавжди пішов від нас. Царство небесне і вічним спокій тобі, наш Герой-Захисник".
Із групи ЗАХИСТ ТА ІНШЕ (НІЖИН)
