Крига на болотах відступає і зараз на берегах переповнених лісових водойм можна побачити свіжі сліди діяльності бобрів. Тварини підгризають дерева, обточують їх, як олівець, а тонкі пагони перекусують під кутом, наче рубають сокирою. Активність бобрів зараз помітна навіть на території Природничого центру «Міжрічинська пуща».
Пагони та кора є основною їжею бобра, доки немає зелені. А «недоїдки» від такої трапези слугують ще й будівельним матеріалом для бобрових хаток і гребель.
Усупереч поширеній хибній думці, бобри не проводили зиму у сплячці. Просто вихід із бобрового житла – під водою, а взимку, відповідно, під кригою.
Взимку звірі не виходили на поверхню криги, а харчувалися із запасів. Адже кожна сім’я запасає восени на дні водойми цілий стос поживного гілля.
Часто бобрів звинувачують у пошкодженні дерев. Люди забувають, що найбільшими споживачами деревини є ми самі. І що бобер уже жив задовго до появи на світі людини.
Якщо ж бобер став вашими сусідом і загрожує фруктовим деревам – не біда. Не варто кривдити тварину. Просто нещільно обгорніть дерева тонкою металевою будівельною сіткою на висоту до 1 метра. Адже бобри дуже корисні для природи. Будуючи греблі на старих меліоративних каналах, бобри здатні відновлювати знищені колись водно-болотні екосистеми.
В умовах воєнної загрози з півночі, глобальних змін клімату, торфових і лісових пожеж, проблем зі збереженням біорізноманіття така діяльність бобрів дуже актуальна та корисна.
