Спортивний комітет України зробив внесок, аби вшанувати пам’ять загиблих спортсменів. Насамперед тих, хто віддав своє життя в боях за нашу незалежність чи загинув під час бомбардувань. Так виник проєкт «Янголи спорту». За словами Іллі Шевляка, президента Спортивного комітету України, роботу над ним почали минулого року.
У березні інформацію збирали по крупинках – з інтернету, з соцмереж. Коли проєкт став більш відомим, то почали звертатися родини, близькі, друзі загиблих спортсменів із проханням долучити їхні історії до проєкту.
Спортсмени, як і тисячі інших українців, у перші дні повномасштабного вторгнення взяли до рук зброю та боронили і продовжують боронити Україну.
У проєкті представлено приблизно 200 історій. Це історії як відомих спортсменів, чемпіонів і призерів світових і європейських першостей, так і історії тих, хто тільки починав спортивну кар’єру. І вона обірвалася. Є й світлини діток, які загинули внаслідок авіабомбардувань. Наймолодшій Каті Дяченко було 11 років, вона загинула в місті Маріуполі», – розповідає Ілля Шевляк.
У виставковій залі з чорно-білих світлин усміхаються здебільшого молоді хлопці, які вже не з нами. Натомість організатори проєкту прагнули продовжити їхнє життя. Адже людина живе стільки, скільки про неї пам’ятають.
«Знаємо і відчуваємо, що це дуже важливо для близьких цих людей. І ще один важливий момент – цей проєкт є інструментом впливу на всю спортивну спільноту, особливо в контексті останніх подій і рекомендацій, які, на жаль, приймає Міжнародний олімпійський комітет», –сказав Ілля Шевляк.
За ліком це вже восьма фотовиставка, її розпочали в Києві. Нині вона – в Чернігові і пробуде тут два тижні. А в день річниці повномасштабного вторгнення, 24 лютого, її презентували в Харкові. І дуже символічно, що там її відкрили в метро. Після Чернігова проєкт завітає до Полтави, Білої Церкви, Вінниці. Організатори також сподіваються, що знайдуть можливість відвідати європейські столиці.
Виставка побудована таким чином, що під кожною фотографією є коротка історія та QR-код, скориставшись яким, можна почитати розширену історію. Серед уже згаданих 200 історій чотири – про чернігівців: трьох спортсменів і одного тренера.
Юрій Ворона – триразовий чемпіон області з боксу, призер міжнародних стартів. Загинув у перші дні повномасштабного вторгнення під селом Лукашівка. Його тіло знайшли лише 4 квітня після відступу російських військ. Юрій пішов захищати Україну в лавах ЗСУ. Перепоховали 25-річного героя у селі Листвен Чернігівської області, де Юрій жив останні роки.
Ярослав Рудич був чемпіоном Чернігова та Чернігівської області з боксу. Став на захист України з 2014 року, помер після важкого поранення. 27-річний захисник переніс кілька операцій, але лікарі не змогли врятувати Героя.
Сергій Ткаченко виховав не одне покоління спортсменів, був заслуженим тренером України, майстром спорту України із дзюдо, кандидатом педагогічних наук, професором, завідувачем кафедри спорту Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. Трагічно загинув разом із дружиною під час обстрілів Чернігова 14 березня 2022 року. Біля спортивної зали, де він тренував вихованців, відкрили меморіальну дошку в пам’ять про вбитого росіянами наставника.
Євген Звонок у свої 22 роки вже був срібним призером Кубка світу з кікбоксингу WAKO, багаторазовим призером всеукраїнських змагань.
На відкриття виставки прийшла мама Євгена –Світлана Маклюк. Їй ледь вдавалося стримувати сльози, адже втрата сина – найстрашніше горе для матері.
«Мені дуже тяжко говорити . Але мій син залишиться в пам’яті всіх, хто його знав. Він був ввічливим, мужнім, справжнім чоловіком, хорошимдругом і товаришем.
Він любив спорт, тренувався з 7 років. А ще був добрим, сміливим, завжди приходив на допомогу іншим.
Він добровільно пішов у тероборону, а 3 березня загинув під завалами 18-ї школи, де його і знайшли», – розповіла Світлана Маклюк.
Організатори кажуть, що на виставці представлені світлини спортсменів з усіх областей України, адже немає такого куточка в нашій державі, якого б так чи інакше не зачепила війна. І більшість спортсменів, які пішли на війну, є добровольцями.
Найбільше історій на виставці – про представників Донецької області, щоправда, кількість людей,загиблих на фронті і від авіабомбардувань у цьому регіоні, майже однакова. Також дуже багато історійіз Маріуполя та Харківської області.
Ірина Осташко
