Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий заявив, що у школах можуть скоротити кількість предметів. Він наголосив, що така ініціатива допоможе вирішити питання оптимізації навчальних програм і додатково розвантажити дітей, адже нині програма учнів 7-9 класів складається з близько 20 предметів на тиждень.
Журналісти MYNIZHYN вирішили поцікавитися, якої думки ніжинці, чи підтримують вони ініціативу нового міністра освіти?
Людмила Приходько, Заслужений вчитель України:
.png)
"Питання стосовно зменшення кількості предметів має ряд протиріч. Освіта не може бути однобокою, діти можуть надавати перевагу математиці чи іноземній мові (бо так вважають батьки), але не можуть бути позбавлені можливості отримати сучасні знання з мовно-літературної галузі. Велись розмови про введення інтегрованого курсу літератури. Доводилось аргументовано доводити, що українська (рідна) література має бути глибоко вивченою, оскільки віддзеркалює історичний, соціальний, патріотичний фактори у навчально-виховному процесі.
Стосовно зарубіжної літератури – це дуже цікаво, починаючи з міфології і до сьогодення, відкрити учням скарбницю мистецько-літературних надбань людства.
Тому тим, хто в кабінетах вирішує, якій бути освіті сьогодні і які мати предмети, потрібно провести онлайн спілкування з представниками учительської спільноти, з батьками, щоб не наробити чергових помилок, адже Україна потребує розумних, сучасних, відкритих особистостей, здатних докласти зусиль для її всебічного процвітання".
Тетяна Красновид, практичний психолог Ніжинської гімназії № 6:
"Питання зменшення кількості предметів у школі є суперечливим. Дам відповідь як пересічна людина, адже розгляд вищезазначеної теми потребує більш ґрунтовного підходу.
Вважаю, що виключити ті чи інші предмети повністю — нерозумно. Наші діти мають отримувати знання із різних дисциплін (кожна корисна по-своєму). Та мало й просто захотіти зменшити кількість предметів у школах, треба зважити всі "За" і "Проти", прорахувати наслідки...Які вони будуть для усіх учасників освітнього процесу? Для нації?
А от осучаснення та зміна подачі навчального матеріалу вважаю актуальним. Дуже хочеться, щоб уроки викликали в учнів зацікавлення, захоплення, а не страх чи бажання спати.
Також, вважаю, що у старшій школі корисне профільне навчання. Тільки не формальне (на папері), а те, в основі якого інтереси учнів. Такий спосіб організації навчання передбачає вивчення предметів відповідно до потреб, нахилів та здібностей дітей і допомагає при орієнтації на ту чи іншу професію.
Варто відмітити, що на будь-які нововведення необхідне час і системна підготовка для реалізації".
Євген Ткаченко, викладач математики:
"Навантаження на дітей зараз велике. Візьмемо середнього учня. Попри предмети у школі, у дітей є репетитори, гуртки, а потім до пізнього вечора йде виконання домашніх завдань. І це правильно, дитина має розвиватись всебічно.
На мою думку, потрібно думати не про зменшення предметів, а про якісну складову – перегляд методів викладання, забезпечення матеріально-технічної бази.
Також важливим є застосування отриманих знань на практиці. Бо, наприклад, учень вчить іноземну мову 11 років, потім університет. На фініші мови по суті і не знає, а потім йде на курси і за рік вільно говорить. Або візьмемо математику. Годин катастрофічно не вистачає для того, щоб дати те, що є в програмі повністю, закріпити це та використовувати у подальшому. Тем багато, а годин мало, тому деякі теми викидаються з програми.
Риторику міністерства підтримую в тому, що освіту потрібно реформувати…".
Олена Фурса, громадська активістка:
"Питання неоднозначне. Я спілкуюсь з мамами, діти яких навчаються за кордоном. У дітей там є бажання йти до школи. У нас навпаки. Чому необхідне скорочення предметів? Якщо у нашій шкільній програмі близько 12 предметів, то у закордонних школах, наприклад, у Польщі, Німеччині, Фінляндії, максимум 8. Діти на них не вивчають теорію, вони практикуються, адже перевагою такої освіти є практичне застосування набутих навичок на уроках у житті, а не банальне «зазубрив-здав-забув».
У нас просто шалене навантаження на дітей та вчителів. Бажання займатися просто відсутнє при такій системі. Ба більше, деякі зі знайомих готові заради дитини залишитись за кордоном, адже дітям там неймовірно комфортно, цікаво і захоплююче відвідувати заняття та дізнаватись щось нове.
Яскравим прикладом є предмет етика та трудове навчання. На мою думку, це зайве навантаження на дитину. Етика – це сімейне виховання, йому навчають батьки. Трудове навчання по декілька годин на тиждень, але чи використовують діти ті знання, які отримали на уроці? Питання відкрите.
Отже, я цілковито підтримую зменшення кількості предметів у школі, бо ми зараз фактично забираємо у дітей дитинство і не створюємо необхідне підґрунтя для них на майбутнє".
Таким чином, питання зменшення кількості предметів – це доволі суперечлива дискусія. Україна нині перебуває у стані війни, і ми повинні враховувати той факт, що деякі діти навчаються у двох школах. Також постає питання у реорганізації освіти в цілому, бо ми прагнемо позбутися неефективної радянської системи навчання, від якої у дітей з’являється від школи лише відраза. Натомість, треба детально вивчити це питання і не поспішати з нововведеннями, оскільки різкі, необдумані зміни не завжди на користь.
Цікавився Олександр Воронуха
