5 Жовтня 2023
4663
Три мільйони цегли на складі.
Підприємство на межі закриття. Виробляли керамічну цеглу.
— Ми залишилися єдиними в області, — каже Анатолій МУСІЄНКО, керівник заводу. — Сировиною затоварились по самі вуха. Але продукція не йде. Три мільйони цегли на складі. На 18 мільйонів гривень. Усі оборотні кошти підприємства в продукції.
— Після деокупації області люди почали оговтуватися, повертаються з-за кордону, починають відновлювати житло.
— Це все розмови. За місяць реалізація 200-250 тисяч цеглин.
— Державні замовлення?
— Було тільки в Куликівку. Самі возили цеглу, 45 тисяч штук. Роздавали людям, будинки яких постраждали. Власники пошкодженого або зруйнованого майна не спішать відбудовуватися. Воєнний стан, у людей грошей немає. А як допомога йде із-за кордону, як у приказці виходить: десять чоловік стоїть і передає ту жменю пшона. Що залишиться в кінці черги? Вугілля дороге, усі переходять на газ. Транспортні послуги подорожчали. А цегла стоїть на рівні ціни тонни вугіля, сім тисяч гривень за тисячу цеглин.
— Працівників не скорочуєте?
— Якщо дива не станеться, будемо зупинятися і звільняти працівників. Бо без реалізації потрапляємо в стан банкрутства. За півтора року вісім місяців стояли. Під час окупації області до нас чотири ракети прилетіли. Побило техніку, споруди. Відновлювали виробництво. На підприємстві 105 чоловік. Із них пенсіонерів десь 36, інваліди різних груп. Молоді дуже мало, війна всіх забрала. У цьому році набрав людей, одразу працівники військкомату прийшли. За новим законом я повинен отримати повістку і доставити призовника.
— Якщо завод зупиниться, продавати не будете, збережете до кращих часів?
— Як карта ляже. Коли скінчиться війна, ніхто не знає. Поки воно діюче, щось коштує, якщо стане... А податки треба платити справно. За землю, за воду, за надра, за себе і, як кажуть, за того хлопця. Наша перспектива — важко та яма...
Юлія СЕМЕНЕЦЬ
"Вісник Ч" від 21.09.2023 р.
Фото з архіву
