7 жовтня 2023 року палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу у кількох місцях з повітря і на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. З боку сектора Гази бойовики захопили населені пункти та військову частину.
Кабінет безпеки уряду Ізраїлю схвалив кроки зі "знищення військового та урядового потенціалу" палестинського ісламістського руху ХАМАС і палестинського радикального угруповання "Ісламський джихад" у відповідь на атаки. Премʼєр-міністр Ізраїля Беньямін Нетаньяху заявив, що це не перестрілка, не ескалація, а війна.
«Ми вступаємо в довгу і важку війну. Війну було нав'язано нам убивчою атакою ХАМАСу. Перша фаза завершується знищенням більшої частини сили, які проникли на нашу територію. У цей же час ми почали наступ, і він триватиме без застережень і без перепочинку - доти, поки мета не буде досягнута. Ми відновимо безпеку громадян Ізраїлю і переможемо", - заявив він вночі 8 жовтня.
Станом на ранок Ізраїль прозвітував, що завершив перший етап контртерористичної операції, знищивши більшість сил противника, які проникли на територію країни.
Водночас, за офіційними даними станом на 8 жовтня, кількість жертв серед цивільних ізраїльтян сягнула 300 людей, кількість поранених - близько 1 590 людей. У Секторі Гази загинули 256 палестинців, повідомляє ХАМАС.
Армія оборони Ізраїлю створила закриту військову зону в районі сектора Гази — доступ туди закрили. За даними МЗС України, під час бойових дій загинули дві українки.
Колишні чернігівки, які не перший рік проживають в Ізраїлі, розповіли про бойові дії.
Олена Варнакова: Обидві мої країни у війні, й обидві, я впевнена, переможуть
Колишня чернігівська громадська діячка Олена Варнакова зараз мешкає в Єрусалимі. За її словами, в місті сьогодні було спокійно. «Вчора до обіду були постійні повітряні тривоги, але ракети збили і вони не долетіли до цілей», - зауважує вона. Водночас на півдні Ізраїлю жах триває ще й сьогодні. Крім того, зранку летіли ракети від Хезболли (ліванська терористична організація) на півночі. Також вчора в Єрусалимі, за її інформацією, були спроби заворушень в арабському таборі біженців, але вони були вчасно придушені. «Є побоювання масових заворушень у містах зі змішаним населенням та терактів. В країні оголошено воєнний стан. За вказівкою служби тилу люди намагаються не виходити з домівок», - розповідає пані Олена. Вона уточнює, що не має бомбосховища, бо орендують невеличку квартиру в районі вілл. Вони були побудовані до прийняття закону про обов’язкову наявність «мамаду» - захищеної кімнати.
«Я не бачила на жодній віллі підвалів. Але ми дотримуємось правила «двох стін». У країні, місті панічних настроїв немає. Всі згуртовані, та й нема куди бігти. Крім цього, скасовано авіарейси. Люди вірять насамперед в себе, але вже кажуть, що в будь-якому разі розберуться, хто винен в тому, що сталося. І будьте впевнені, що так і буде. А зараз всі виконують вимоги, які написані кровʼю», - підкреслює колишня чернігівка.
Також вона наголошує, що народ Ізраїлю, на відміну від політиків, завжди підтримував Україну. Там діють багато волонтерських організацій, що постійно допомагають Україні й українцям. Проходять акції щодо недопущення просування російської культури.
Нещодавно активісти зірвали гастролі російського театру «Ленком», також не дозволяють гастролювати російским виконавцям і акторам, які підтримують агресора. «Звісно, Росія прагне демонструвати інший образ Ізраїлю, але не варто реагувати на їхні підбурювання. Зараз обидві мої країни у війні, але я впевнена, що обидві переможуть!», - говорить Олена Варнакова.
Альона Лаєвська: Після закінчення війни навчуся стріляти й отримаю дозвіл на зброю
Альона разом із чоловіком та двома дітьми, 4 і 6 років, мешкають теж в Єрусалимі. Вони емігрували 7 років тому.
«Ніч була - вогонь, всіх сенсах. Гупало, гахкало, торохтіло, сиренило весь час», - говорить вона.
Прямі попадання ракет у житлові будинки. Уже більше 300 загиблих з боку Ізраїля.
І купа заручників-ізраїльтян, якими можуть прикриватися, як живим щитом. Терористи часто це роблять: прикриваються навіть своїми жінками/дітьми.Із бомбосховищами ситуація в країні дуже хороша. У кого немає такої опції, то точно є «мамак» - теж бомбосховище, але одне на поверх. І на додаток є іще «мамам» - це класичне, загальне бомбосховище.«Ми ночували у бомбосховищі, що розташоване безпосередньо в квартирі. Це окрема кімната, що називається «мамад», - ділиться жінка.
Альона Лаєвська пояснює, що розрахунок простий: якщо живеш за 80 км від Гази, до бомбосховища має бути не більше 90 секунд ходу - стільки часу летить ворожа ракета.
Вбудоване в квартиру бомбосховище має товстелезні стіни, набагато товщі за звичайні, залізні двері, по типу броньованих, і вікно, яке блокується залізною засувкою, або зовсім без вікна.
Вона підкреслює, що Єрусалим розташований на стику з арабськими територіями, розділений на частини між тими та іншими. «Тобто, у нас буквально араби живуть через паркан. Так, це паркан із колючим дротом, але, все-таки, це лише паркан. Точніше, просто сітка», - уточнює колишня чернігівка.«Ми постелили там, і спали всі разом. Згідно з рекомендаціями командування тилу, запаслися їжею, водою, взяли комп’ютер підзарядку», - розповіла Альона.
Вона зазначає, що іноді, навіть без привʼязки до війни та чергового загострення, «араби залазять вночі і ріжуть/стріляють місцеве населення». Для місцевих це виглядає так, ніби вони наче бʼються об заклад, хто піде?
Вона зауважує, що діти поки сприймають все як гру. Їм важко, що родина вдома і нікуди не виходять. «Але радіють, що ми на матраці на підлозі всі разом, стрибають, тримаються молодцями. Чомусь ракети їх не лякають, навіть, якщо чути звуки. Можливо, допомагає, що тут про це багато говорять іще в садочку/школі», - говорить Альона Лаєвська.«Вчора із всіх мечетей закликали долучатися до протистояння, нам стало страшно, що вони можуть полізти і цієї ночі.Довелося зробити перестановку: диваном заблокували вхідні двері, закрили усі тріси на усіх вікнах (зовнішні жалюзі з боку вулиці), взяли молоток, ніж під подушку і пішли «спати», бо реально не знаєш, чого чекати уже», - поділилася заходами безпеки в своїй родині жінка.
Для себе вона вирішила: як тільки закінчиться активна фаза цієї війни - одразу навчиться стріляти і отримає дозвіл носити зброю. В Ізраїлі так багато хто робить, щоб не спати більше із молотком та ножем та мати змогу захистити себе і свою сімʼю.
Родина Лаєвських теж нікуди евакуйовуватися не збирається. Альона нагадує, що Ізраїль оточений ворожими країнами і живе в таких умовах десятиліттями.
Жінка, як і багато громадян беззаперечно вірить в державу Ізраїль.«Тут немає «своєї Польщі», як і немає сухопутного та морського виїзду чи можливості залишити країну, бо там ворог і він - скрізь. Є повітряний шлях, але повітряне сполучення призупинено», - наголошує вона.
«Передам вам настрій: люди зараз через те, що трапилося тут, такі злі і згуртовані, що готові зубами рвати ворога», - підкреслює вона.
Джерело: Gorod.cn.ua
