Том – військовослужбовець танкового батальйону 1 окрема танкова Сіверська бригада. Він один із тих, хто отримав медаль «За оборону Чернігова». Чоловік каже, відзнака пробудила спогади лютого-березня 2022 року.
«Найбільше запам’яталося, як ми виїхали за пагорб і побачили спалах перед собою. Але вчасно зупинилися і відкотилися назад, перед нами стався вибух. Я навіднику дав команду, щоб він туди навівся, але він відповів, що нічого не бачить. Я вилазив із машини і направляв його в сторону, куди «дивилася» гармата. При цьому були і прильоти, і осколки летіли. Що найцікавіше – у мого навідника жодного страху не було, жодних переживань. Він знав свою роботу. Я подивився на нього і мені самому стало спокійно».
Том розповідає, що тоді верталися із виїзду помалу, хоч постійно перебували під ворожими обстрілами. Найважче було бачити тіла полеглих побратимів. Ворожий орлан вів спостереження, тож коли почали маскувати машину, нарахували близько 74 прильотів. Танк пошкодили, але не суттєво.
«Ми вже потім дізналися, що саме ми зробили. Спершу нам сказали, що там одна БМП та декілька людей піхоти. Але виявилося, що ми прогнали 8 тигрів. І ще там були САУ, які стояли за посадкою і вели вогонь по нам. На щастя, в нас обійшлося без втрат», - говорить Том.
Для сталевих найголовніше те, що вони відстояли Чернігів та повністю звільнили область від російських загарбників, адже цей край для багатьох із них рідний. Зараз вони боронять і звільняють від ворога інші куточки України. Для них головне – попереду. Головне — перемога.
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП
