27-річна Вікторія Котлярова, футболістка чернігівської спортивної команди «Спартак», стала однією з жертв ракетного удару по Києву 29 грудня. Загинула разом з матір’ю Людмилою.
Пише газета Весть
— Віка, у дівоцтві Чорновіл, навчалася в школі-інтернаті, що на Старій Подусівці в Чернігові. Закінчила у 2012 році. Саме тут почалася її спортивна кар’єра. Мені завжди допомагала тренувати молодших вихованців. Виступала за чернігівський «Спартак», а вже потім поїхала до столиці. Потрапила в команду київського «Атекса», потім — у ФК «Ятрань-Берестівець». 1 січня сумну звістку скинули дівчата з її команди. Важка для мене втрата, — згадує вихованку 59-річний Борис СКОП, тренер з футболу, вчитель з фізичної культури школи-інтернату. Тепер це Чернігівський ліцей обласної ради. — Саме я збирав у школі-інтернаті талановитих спортивних дівчат з усієї України, які були з малозабезпечених родин, сільської місцевості та не мали змоги ходити на тренування. Віка приїхала до Чернігова з Тального Черкаської області. Була спортивно-дитяча школа олімпійського резерву з футболу «Спартак». Створили умови для проживання і тренування.
Зараз тримаю фотографію команди Віки — дівчата з Донецька, Луганська, Миколаєва, Черкас, Криму. 2011 рік. Їм 15 років. Віка грала на позиції воротаря. Об’їздили всю Україну. Вигравали безліч змагань, турнірів та спартакіад.
— Вікторія була вдома з матір’ю, коли прилетіла ракета? — запитала 2 січня у 29-річної Лідії ОШОВСЬКОЇ, студентської подруги загиблої.
— Мати працювала на заводі десь у Святошинському районі Києва, нещодавно забрала Віку працювати до себе. Збирали якісь деталі. Багато про це не розповідала. Там, удвох, вони і загинули, — заплакала жінка. — Матір поховали сьогодні в місті Тальне Черкаської області, звідки вони родом. Щодо Віки ще триває експертиза ДНК. Тіл багато, сильно понівечені, не можна впізнати.
Жіночий футбол у нашій країні не дуже прибуткова справа, тому Віка вимушена була його покинути. Але про спорт і друзів не забувала. З усіма була в гарних відносинах. Виїздила працювати різноробочою в Польщу. Жила з матір’ю. Батьки розлучені, тато жив окремо.
Уся футбольна спільнота жіночого футболу та збірної України сумує за Вікторією. Багато хто вчився з нею в Чернігові і пам’ятають, як ця зірочка засвітилася. Дзвонять, пишуть мені, не вірять, що таке могло статися. А які в неї були плани на життя! Мріяла про родину, народити дитинку. Але не судилося. Ми були дуже близькі з нею, разом училися в університеті Грінченка в Києві. Жили в гуртожитку.
Вікторія вийшла заміж 23.12.23. Обранець — Андрій Котляров з Києва, нині військовослужбовець. У соціальних мережах пара розмістила декілька весільних фото.
«Мій коханий назавжди. Моя доля», — зверталася під фото до чоловіка Вікторія. «Назавжди, кохана. Моє щастячко», — відповідав Андрій.
Ольга САМСОНЕНКО, фото з інтернету