Раїса Бавикіна з прикордонного села Костобобрів Семенівської громади на Чернігівщині згадує: під час артилерійського обстрілу вскочила у погріб і не могла з нього вибратися, бо вихід привалило цеглою. Так вона опинилася в пастці під власним будинком, який загорівся після влучання снаряда. Коли жінка отямилася, льох був повністю задимлений.
Пише Суспільне
Армія РФ 27 травня дроном та артилерією атакувала два села на прикордонні Чернігівщині. В одному з них — Костобоброві, Раїса на своєму подвір’ї потрапила під російський обстріл.
"У веранду прилетіло, а я вскочила у погріб. Погріб у нас поряд з верандою і вхід під будинком. І мене як кинуло хвилею у погріб. Люк закрився й одразу його засипало. Я прийшла до тями – повний льох диму. Я ледь піднялася — і до люка. Стала його підіймати, а все закрите, привалене. І тільки дим. Я відчуваю, що димом дихаю і задихаюсь. У нас в будинок була проведена вода через погріб, вона почала капати".Так, зі слів жінки, вона намагалася водою врятуватися.
"Я тоді водою почала обмиватися. Халат намочило – мокрий увесь. Я у халат дихала. А дим сідав все нижче і нижче на підлогу. І я вже сідала ближче до води, доки втратила свідомість. І все – більше нічого не пам’ятаю".
Про те, що будинок матері горить, Наталія дізналася від брата.
"Запитую: «Де мама?» — «Ще не знаємо. Там все у вогні. Ще ніхто не шукає, бо там така температура, що ніхто не може навіть підійти". Навколо, починаючи від будинку, вся забудова згоріла. Мама була всередині, в епіцентрі всієї пожежі", — розповіла донька Наталія.З особистого архіву доньки Раїси Бавикіної — Наталії. З особистого архіву доньки Раїси Бавикіної — Наталії
З її слів, матір дістали з погреба приблизно через дві години після початку пожежі.
"Прийшла я вже до тями в машині. Мене поліцейські везли. Я запитую: «Я жива?» «Так, жива. Все добре». Зараз важко. Голосу нема, розмовляти боляче, їсти, пити взагалі боляче. З вухом проблема. Розірвалось же поряд", — розповідає Раїса Бавикіна.Згарище на подвір'ї після обстрілу. З особистого архіву доньки Раїси Бавикіної — Наталії
Від цегляного будинку на п'ять кімнат, гаражів, столярної майстерні, трактора й автівки залишилися лише уламки та розплавлене залізо.
"Це таке чудо, що в такому пеклі вижила. Там така сила вогню була, що трактор, крім того, що гума згоріла, там диски повигинало від жару", — розповіла донька пораненої Вікторія Лобок.
"Я не думала, що виживу, не думала… Я, коли вже втратила свідомість, думала, це кінець, і все", — сказала поранена Раїса.
