Нині тривають жнива. Тому на навчально-дослідні поля, які розташовані неподалік Чернігова, виїхали викладачі та студенти “Чернігівської політехніки”, аби майбутні агрономи мали змогу не лише опановувати теорію, а й застосовувати набуті знання на практиці, пише Новий Чернігів.
– Це вітчизняний наш овес “Нептун” Носівської дослідної станції.
Михайло Селінний, завідувач кафедри агрономії та лісового господарства “Чернігівської політехніки”, разом із викладачами та студентами виїхав на навчально-дослідні поля університету неподалік обласного центру. Зараз у них тривають жнива – уже зібрали врожай пшениці та жита. На черзі овес, а ближче до осені – інші культури.
Фото: Михайло Селінний. Джерело:Скриншот з відео
– У минулому році тут були закладені демо посіви пшениці, жита. Ми стараємося вирощувати наші традиційні культури. У нас горох, жито, пшениця, просо, ячмінь минулого року, озимий був. Зрозуміло, кукурудзу, соняшник більше висіваємо, щоб отримати певний дохід. І також орієнтуємо наші дослідження стосовно технологій регіону, – розповів завідувач кафедри НУ “Чернігівська політехніка” Михайло Селінний.
Площа полів у користуванні університету — 150 гектарів. Починаючи з 2018-го року, майбутні агрономи здобувають тут практичні навички, вивчають технології вирощування сільськогосподарських культур.
– Це насолода, – каже комбайнер В’ячеслав Йовенко.
Фото: В'ячеслав Йовенко. Джерело: Скриншот з відео
Так про труд хлібороба відгукується В’ячеслав Йовенко, в родині якого і дід був комбайнером і син тягнеться до цієї науки. А вона не проста – вимагає багатьох знань.
– Інформації дуже багато, і вологість, і засміченість, сам комбайн потрібно дуже добре знати, – зауважив В’ячеслав Йовенко.
Тут же поряд росте кукурудза, її збиратимуть пізніше, а поки випускник бакалаврату Олександр Богуля кількома методами обчислює приблизну кількість майбутнього врожаю цієї культури.
– Відмірюється певна відстань, в нашому випадку це 10 метрів, рахується кількість рослин на цій відстані і потім домножається, в нашому випадку на 10.І так ми отримуємо кількість рослин і на погонному метрі, і потім можемо розрахувати її взагалі на всьому полі, – пояснив випускник бакалаврату НУ “Чернігівська політехніка” Олександр Богуля.
Фото: Олександр Богуля. Джерело: Скриншот з відео
Викладачі зазначають, що навіть попри загрози з боку ворога їхні студенти переймають досвід тих, хто роками працює на полях.
– Чернігівщина – це прифронтова область. І часто йде навчання і в дистанційному, і в змішаному режимі. І досить добре, що студенти мають таку можливість, – зазначив викладач кафедри НУ “Чернігівська політехніка” Сергій Козар.
Фото: Сергій Кобзар. Джерело: Скриншот з відео
Ініціативу університету підтримують великі українські аграрні компанії. Зокрема, вони допомагають у дослідженні якості ґрунту. Також навчальний заклад придбав свою техніку: трактор, сівалку, оприскувач, культиватор тощо. Під час активної фази бойових дій на території області чимала частина обладнання постраждала.
— При вторгені у нас були досить таки великі проблеми. У нас розбили ангар, у нас був пошкоджений трактор, пошкоджена техніка. Загалом, ми відновили, – уточнив завідувач кафедри НУ “Чернігівська політехніка” Михайло Селінний.
Чернігівська область – аграрний край і у сфері сільського господарства традиційно не вистачає робочих рук. Аби майбутні агрономи мали змогу не лише опановувати теорію, а й застосовувати наукові знання на практиці університет обробляє поля ділянки “Деснянка”.
– У цьому році ми заключили договір на співпрацю АЗЄ – Всеукраїнський інститут селекції рослин. Вони заклали дослід на п'яти гектарах вирощування різних гібридів кукурудзи. У нас засіяно понад 1000 гібридів кукурудзи в шестикратній повторності. Сучасна компанія, сучасні технології, сучасна техніка., – підкреслив завідувач кафедри НУ “Чернігівська політехніка” Михайло Селінний.
Збирають врожай і розробляють плани на перспективу. Сучасна наука вимагає і сучасних інноваційних рішень тож університет і надалі співпрацюватиме з партнерами і вивчатиме досвід світових наукових установ.
Як повідомляв MYNIZHYN, у полях Чернігівщини цьогоріч комбайни почали з'являтися вже 02 липня, на півтора тижня раніше, ніж минулого року. Аграрії розпочали зі збирання озимих ріпаку та ячменю.
