На Чернігівщині, у порівнянні з минулим роком, зросла на 10% кількість старшокласників, які на перервах спілкуються російською мовою на рівні з українською або переважно російською. Тепер таких учнів 30%, — розповіла Суспільному начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.
На Чернігівщині, у порівнянні з минулим роком, зросла на 10% кількість старшокласників, які на перервах спілкуються російською мовою на рівні з українською або переважно російською. Тепер таких учнів 30%, — розповіла Суспільному начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.
Водночас тих, хто використовує російську в онлайн-спілкуванні, серед старшокласників області стало менше на 4%. Такі результати показав моніторинг, проведений через опитування у квітні-травні 2024 року Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови. В області до опитування долучились 102 вчителі, 228 учнів і учениць старше 14 років та 591 людина з-поміж батьків школярів.
Зі слів Тетяни Маханькової, такий моніторинг проводять другий рік поспіль.
"Його мета — виявити чинники, які впливають на мову спілкування учасників освітнього процесу в повсякденному житті, щоб розуміти, які ж заходи ми маємо вжити на рівні закладу освіти, громади та держави, аби державна мова превілювала у всіх сферах життя", — каже Тетяна Маханькова.
На думку більшості опитаних вчителів (58%), найбільш негативно впливає на звичку дітей спілкуватися не українською мовою — це мова спілкування вдома.
Самі ж учні зазначають, що дуже заважає суржик, на якому розмовляють оточуючі.
Водночас кількість вчителів, які послуговуються виключно українською мовою і під час уроків, і під час перерв, також, у порівнянні з минулим роком, зменшилась.
За спостереженнями учнів, це 79% проти торішніх 81% — якщо мова йде виключно про уроки, та 64% проти торішніх 72% — якщо говорити про спілкування на перервах.
Щодо батьків, які спілкується вдома виключно українською мовою, так само їх стало менше — на 3% у порівнянні з минулим роком. Разом з тим — на роботі вони навпаки стали більше послуговуватися українською — цей показник зріс на 4%. Також на 5% зросла кількість батьків, які спілкуються виключно українською мовою в соціальних мережах.
Ідею створення безкоштовних курсів, тренінгів та освітніх платформ для вдосконалення знань з української мови в області підтримують 87% учителів та 76% батьків.
Серед старшокласників мають бажання покращити свою українську 70% опитаних (це на 5% менше, ніж торік).
Як повідомляв MYNIZHYN, чи стали люди у Ніжині більше говорити українською мовою, або частіше звертатися, приміром, до Ніжинського університету, аби скласти іспит на знання мови? Що взагалі говорять філологи про таке спірне питання, як мова має значення?